Дмитро Лубінець: 2024 року на 26% покращилася ситуація з оприлюдненням розпорядниками інформації на офіційних вебсайтах

Дмитро Лубінець: 2024 року на 26% покращилася ситуація з оприлюдненням розпорядниками інформації на офіційних вебсайтах

11 Жовтня 2024
361
11 Жовтня 2024
15:47

Дмитро Лубінець: 2024 року на 26% покращилася ситуація з оприлюдненням розпорядниками інформації на офіційних вебсайтах

361
Дмитро Лубінець: 2024 року на 26% покращилася ситуація з оприлюдненням розпорядниками інформації на офіційних вебсайтах
Дмитро Лубінець: 2024 року на 26% покращилася ситуація з оприлюдненням розпорядниками інформації на офіційних вебсайтах
2024 року майже вдвічі збільшилася кількість звернень щодо порушень права на доступ до публічної інформації до Офісу уповноваженого з прав людини. 

Про це на міжнародній конференції «Баланс доступу до інформації та національної безпеки — уроки України під час збройних конфліктів», яка відбулася 10 жовтня у Києві, сказав уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

«Під час війни державні органи змушені запроваджувати певні обмеження доступу до інформації з метою захисту нацбезпеки. Проте, важливо, щоб такі обмеження не були надмірними та свавільними», — сказав він.

Дмитро Лубінець відзначив, що за підтримки ПРООН в Україні Офіс уповноваженого з прав людини третій рік поспіль проводить всеукраїнський моніторинг з метою з’ясування дотримання права на доступ до інформації в умовах воєнного стану в Україні. Результати моніторингу засвідчують незначний, однак стабільний прогрес у забезпеченні інформаційних прав. Наприклад, цього року на 26% покращилася ситуація з оприлюдненням розпорядниками на офіційних вебсайтах суспільно-необхідної інформації. Торік надійшло 3957 звернень. 2024 року Офіс перевірив 147 органів влади регіонального рівня (2023-го — 141; 2022-го — 132).

«Обмеження не повинні перешкоджати доступу до важливої для суспільства інформації та забезпечували належний рівень прозорості влади навіть в умовах війни. Це важливий елемент у побудові сильної та демократичної країни», — сказав він.

За словами Дмитра Лубінця, результати моніторингу засвідчують незначний, однак стабільний прогрес у забезпеченні інформаційних прав. Окремі державні органи запровадили зручні цифрові сервіси для подання електронних запитів та звернень. Більш поширеною стала практика запровадження електронних систем обліку публічної інформації. Окремі розпорядники скоротили вертикаль підписання відповідей на запити.

На конференції обговорили проєкт Київської декларації про баланс доступу до інформації та національної безпеки під час збройних конфліктів. Згодом цей документ планують поширити не тільки в Україні, а й у інших країнах.

«Я вбачаю своє завдання в тому, щоб оцей потужний меседж донесли до всіх.  Щоб нас почули, що навіть у той час, коли триває війна і ми щоночі отримуємо сигнали повітряної тривоги, можна пропрацювати з доступом до публічної інформації, можна його забезпечити і можна залишитися в тому самому правовому полі, яке працює і для мирного часу. Тобі Мендель сказав про це і я повторю. Можна не міняти законодавство, можна пропрацювати в трискладовому тесті, бо він відображає увесь контекст, усі обставини. І забезпечити право на доступ навіть у такий складний час. Як людина, якій довелося евакуйовуватися 5 березня 2022 року з-під Києва, знаю, що люди під час війни іноді потребують інформації більше, ніж їжі», — сказала Тетяна Олексіюк, віце-президентка у Access Info Group — моніторинговій групі з дотримання Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів.

За її словами, нашим органам влади потрібно не тільки надавати вчасно повну важливу інформацію, а й використовувати для цього офіційні канали. «Тут я з сумом спостерігаю, як телеграм заповнює цей простір. Це привчає наших громадян споживати офіційну інформацію поруч із чутками. Нам треба працювати над медіаграмотністю і в цьому аспекті», — додала вона.

Тетяна Олексіюк

Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного мовника, заступниця шеф-редактора «Детектора медіа» у своєму виступі акцентувала увагу, з якими труднощами стикаються журналісти в отриманні відповідей на запити до публічної інформації.

У конференції, яку організував Офіс омбудсмана України спільно з ПРООН в Україні та МЗС Данії, взяли участь Тобі Медель, міжнародний експерт, директор громадської організації Центр права та демократії (Канада); Маріус Луконасіус, радник відділу універсального доступу до інформації штаб-квартири ЮНЕСКО, Йоліта Мілювене, омбудсман Сейму Литовської Республіки; Анита Маркіч, уповноважена з питань інформації (Республіка Хорватія); Девід Гамільтон, комісар з питань інформації Шотландії, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора України, юристи, журналісти та ін.

Головне фото: Дмитро Лубінець та Світлана Остапа / фото надані організаторами

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
361
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду