Заборонити будь-що в Україні може або суд, або державний орган, — Княжицький про обмеження телеграму
Заборонити будь-що в Україні може або суд, або державний орган, — Княжицький про обмеження телеграму
Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький вважає, що рішення Національного координаційного центру кібербезпеки щодо обмеження використання месенджера «Телеграм» у державних органах, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури — це лише піар-акція, а не державне реагування.
Про це йдеться в його дописі у фейсбуку.
«Держслужбовцям раптом заборонили використовувати Telegram. Новина про це облетіла всі медіа. Не здивуюсь, що держслужбовці розмістять її у своїх офіційних телеграм-каналах. Але нюанс в тому, що це лише PR-акція, а не державне реагування.
Ми звикли, що багато з того, що робиться владою, робиться заради хайпу. І ситуація з телеграм — яскравий тому приклад. Адже хто заборонив, що саме заборонено і кому — нічого про це невідомо. Новини є, якихось рішень про заборону — цього немає», — написав Княжицький.
Він нагадав, що заборонити будь-що в Україні може або суд, або державний орган. Причому держорган може це зробити лише у випадку, якщо є закон, який надає йому такі повноваження.
«Натомість, Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК), на який посилаються медіа у своїх новинах, — це навіть не державний орган. Це просто один з робочих органів РНБО. Повноважень щось забороняти у нього немає — для цього потрібен закон. Закон, якого немає.
Я багато кажу, про необхідність прийняття закону про регулювання платформ типу телеграму. Пів року тому мною зареєстрований проєкт закону, який надавав би відповідні механізми, як це зробити. В тому числі законопроєкт передбачає підстави, за яких чиновникам (і не тільки їм) може бути заборонено використання того ж Telegram. І сьогоднішня новина лише зайвий раз підкреслює, наскільки важливо прийнятий цей закон, і що ми не можемо з цим затягувати», — додав Княжицький.
«Детектор медіа» звернувся по коментар до Миколи Княжицького, однак він послався на свій пост у фейсбуку.
У свою чергу голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко в коментарі «Детектору медіа» повідомив, що обмеження телеграму на приватних пристроях — це санкційний інструмент, який неможливо застосувати цим рішенням РНБО.
«Сам механізм є, але це іншої природи рішення», — повідомив Коваленко.
На запитання про те, чи розглядають уже можливість обмежити телеграм на особистих пристроях користувачів, він сказав, що «не володіє такою інформацією».
Нагадаємо, Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення обмежити використання месенджера «Телеграм» у державних органах, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури.
Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко зазначав, що рекомендація Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО обмежити використання телеграму в державних, безпекових та військових установах не забороняє їм вести офіційні сторінки в месенджері.
Заборона стосується лише листування і пересилання документів через месенджер на службових пристроях.
Низка українських експертів та представників влади неодноразово повідомляли, що Telegram має контакти з російською владою. Зокрема, про це говорив спікер ГУР МО Андрій Юсов. Про небезпечність і ймовірну контрольованість телеграму неодноразово розповідав і журналіст та кіберблогер Назар Токар, який стверджує, що сервери месенджера розташовані в Росії.
Менеджер проєктів ЦЕДЕМ з медіаграмотності та протидії дезінформації Олександр Монастирський також вважає телеграм небезпечним, зокрема через певну незахищеність даних на платформі. Аналітик агенції «Мольфар» Павло Фіалковський зауважує, що є не один випадок, який може підтвердити, що платформа співпрацює з російськими спецслужбами.
Фото: «Телеграм» / Getty Images
