Ретроспективні програми Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3

Ретроспективні програми Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3

16 Вересня 2024
410

Ретроспективні програми Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3

410
Цьогоріч програмний відділ Івано-Франківського фестивалю короткого метру 4:3 підготував дві масштабні ретроспективні програми.
Ретроспективні програми Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3
Ретроспективні програми Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3

Перша з них «Спадщина: ретроспектива українського німого кіно» буде присвячена українському німому кіно 1920-х – 1930-х та відбудеться у партнерстві із Довженко-Центром.

Відкриє фестиваль 4:3 в Івано-Франківську 21 вересня показ фільму «Хліб» (реж. Микола Шпиковський, 1929) під живий супровід гурту «Злипні».

Кіноепос «Хліб», дія якого розгортається у 1920-му, в часи колективізації українського села, створений Шпиковським в один рік із довженковою «Землею», утворює з нею парадоксальну світоглядну й естетичну пару. Проте, якщо «Земля» давно увійшла до кінематографічного канону, стрічка Шпиковського донедавна залишалася невідомою широкій аудиторії. 

Унікальний живий перформанс, який супроводжуватиме кінопоказ, створено спеціально для ІФМФКМ 4:3.

«У цій роботі “Злипні” доповнили шарм німого кіно драматургією звуків і настроїв, щоб глядач мав змогу краще зануритись у глибину змісту, торкнутись до жахів тогочасного суспільства та головне сформувати мораль “Хлібу”, зрозумівши чому ж він не пройшов тогочасну цензуру», — коментує Данило Грицак, учасник гурту «Злипні».

До програми ретроспективи увійшли ще 3 українські фільми часів ВУФКУ, що стали надбанням світового кінематографа. Зокрема, «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова 1929 року. Це — один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Фільм знімався без сценарію, вважається одним з найвпливовіших документальних фільмів, що вплинув на майбутні покоління документалістів.  

У ньому Вертов реалізував багаторічні експерименти і теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методичний посібник з кінематографії для майбутніх поколінь режисерів. 

Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Камера талановитого оператора Михаїла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби НЕПу.

Задум стрічки належить оператору і брату режисера Михаїлу Кауфману, який запропонував Вертову створити «щоденник кінооператора». 

«У найбільш авторитетному сучасному рейтингу найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал Sight & Sound, у 2012 році фільм “Людина з кіноапаратом” посів 8-ме місце. У першому опитуванні цього ж журналу Sight & Sound з визначення найкращих документальних фільмів усіх часів у 2014 році фільми Дзиґи Вертова посів 1-ше місце», — розповідають  в Довженко-Центрі. 

«Звенигора» Олександра Довженка (1928 рік) є першим фільмом німої трилогії Довженка, після якого за ним закріпилося реноме провідного українського кінорежисера, спричинив запеклу дискусію про національний кінематограф. У своїй роботі Довженко поєднав магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких експресіоністських фільмів 1920-х років та авангардний монтаж.

Також, глядачі на власні очі побачать унікальний фільм «Перекоп» режисера і видатного скульптора Івана Кавалерідзе. Його дебютна стрічка «Злива» 1929 року була втрачена і справжнім дивом є те, що цей фільм 1930 року дійшов до наших днів. 

«“Спадщина” поєднує 4 німих фільми, створених в один період 1928 - 1930 років з дуже різною долею. “Хліб” не пройшов цензуру і на довго був забутим, “Перекоп”, на щастя, не повторив долю дебютного фільму Кавалерідзе “Злива”, який вважається втраченим, проте, також не зберігся повністю. “Звенигора” та “Людина з кіноапаратом” — одні з головних німих фільмів в історії світового кіно, автори яких – Довженко та Вертов, ще за життя отримали всесвітнє схвалення та успіх. Побачити ці фільми на великому екрані, ще й під живий музичний супровід, ще й в рамках ретроспективи протягом цілого тижня — синефільський скарб», — коментує програмний директор та засновник фестивалю, режисер Олександр Гойсан.

Фільми ретроспективної програми «Спадщина: ретроспектива українського німого кіно»:

  • «Хліб» (Микола Шпиковський, 1929) під живий супровід гурту «Злипні»;

  • «Звенигора» (Олександр Довженко, 1928);

  • «Людина з кіноапаратом» (Дзиґа Вертов, 1929);

  • «Перекоп» (Іван Кавалерідзе, 1930).

Інформація підготовлена за матеріалами Довженко-Центру. 

Друга ретроспективна програма стане унікальним явищем в історії українських кінофестивалів, адже вперше відбудеться показ знакових стрічок режисерки Келлі Райхардт. Вона є однією з найвідоміших режисерок сучасного авторського кіно, її фільми брали участь у  найвідоміших кінофестивалях світу, як-то Берлінале, Венеційський кінофестиваль, кінофестиваль в Роттердамі, кінофестиваль в Локарно тощо  та вигравали призи. ЇЇ перша ж повнометражна картина «Болотиста річка» 1994 року одразу потрапила на Sundance, що є найпрестижнішим в США фестивалем незалежного кіно та була номінована на Гран-прі журі.  Картини Келлі мають стабільно високі рейтинги як від критиків, так і від глядачів. Наприклад, її «Перша корова» 2019 року, має рейтинг 96% на Rotten Tomatoes, базуючись на рецензіях як від критиків, так і від глядачів.

Варто зазначити, що часто Келлі Райхардт є не лише режисеркою своїх фільмів, а також сценаристкою та режисеркою монтажу. 

Фільми ретроспективної програми «Американська мрія: ретроспектива Келлі Райхардт»: 

  • «Болотиста річка» (1994);

  • «Ода» (1999);

  • «Обхід Міка» (2010);

  • «Перша корова» (2019).

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
410
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду