За рік роботи Верховна Рада ухвалила 2203 законопроєкти, переважна більшість із них стосувалася найважливіших сфер життєдіяльності українців. 

Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час  форуму «Україна 2024. Незалежність».

За його словами, за цей рік парламент ухвалив 2203 закони, переважна більшість із них — про допомогу українській армії, питання забезпечення економічних та бюджетних процесів, підтримки соціальної сфери, євроінтеграції, в межах якої прийнято 83 законодавчих акти, а також законопроєкти щодо отримання Україною допомоги. 

«Закон про так звану Російську православну церкву, він має трошки іншу назву, але сутність зводиться до одного, що від сьогодні Російська православна церква не буде мати жодного впливу на українську духовну релігійну сферу. 

Другим за важливістю та складним законопроєктом була ратифікація Римського статуту. Це те, про що ми говорили 24 роки в Україні, те про що йшли постійні баталії. Україна ратифікувала Римський статут і сьогодні отримала всі преференції, всі права тих країн, які входять до клубу Римського статут»,— каже Стефанчук. 

Він також додав, що ще одним важливим законопроєктом, який прийняли, є зміни до закону про мобілізацію, що дало можливість упроваджувати рівні та справедливі правила щодо мобілізації, яка існує в Україні, й реалізація цього закону продемонструвала, наскільки він був украй необхідним для України. 

«Ще один закон, який важливий і знімає ярмо з постросійського минулого України, — це президентський закон про застосування англійської мови в Україні. Це важлива річ, яка відриває і молоде покоління, і кожного з нас від тієї російської спадщини, а також переводить нас у культурний вимір світового простору. 

Окремо ще нагадаю, що  були закони про те,  як зробити більш зручним питання  отримання відзнак для наших військових через різні електронні інструменти»,— розповідає голова Верховної Ради.

Стефанчук підкреслив, що ще одне завдання, яке на себе взяв парламент, — це визнання у світі Голодомору геноцидом українського народу. 

«Хочу поінформувати, що минулого року, коли ми відзначали 90-ті роковини, за фактично трішки більше ніж рік нам вдалось більше ніж вдвічі збільшити кількість  парламентів, які визнали Голодомор українського народу геноцидом, і ми будемо робити це, щоб винести це на загальний рівень  із відповідними юридичними рішеннями проти тих, хто вчинив цей злочин проти України»,—  додав голова парламенту. 

Окремо в Раді працюють над розширенням рамок міжпарламентської співпраці. Крім традиційних країн Заходу,  глобальної Півночі, переходять до співпраці з країнами Півдня, і в парламенті створені групи дружби, а Стефанчук заохочує депутатів, щоб вони почали більше їздити в ті країни, які всі 33 роки незалежності залишались для України не зовсім відкритими.

Нагадаємо, 20 серпня Верховна Рада прийняла в цілому доопрацьований законопроєкт №8371 про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у країні-агресорі. Рішення підтримали 265 депутатів.

21 серпня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

Читайте також: 

• «Після дев’яти місяців сторони тільки займуть позиції для бою». Як працюватиме закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних із Росією
• Рада заборонила РПЦ, канали реєструються за новим законом про медіа, а блогери знімають відосики про свою важку працю

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»