Тарас Шевченко: «Євроінтеграція є надзвичайно потужним рушієм до змін у сфері медіа»

Тарас Шевченко: «Євроінтеграція є надзвичайно потужним рушієм до змін у сфері медіа»

23 Серпня 2024
659
23 Серпня 2024
17:03

Тарас Шевченко: «Євроінтеграція є надзвичайно потужним рушієм до змін у сфері медіа»

659
Заступник міністра культури та інформаційної політики — про п’ять факторів, які впливають на розвиток медіа в Україні.
Тарас Шевченко: «Євроінтеграція є надзвичайно потужним рушієм до змін у сфері медіа»
Тарас Шевченко: «Євроінтеграція є надзвичайно потужним рушієм до змін у сфері медіа»

Найбільшим рушієм змін в Україні є європейська інтеграція, яка впливає і на сферу медіа. Про це повідомив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко під час Форуму «Воєнні медіавиклики 2024: Стійкість».

За його словами, уряд і Міністерство культури та інформаційної політики наразі занурені в бюрократичні процеси, щоби пройти всі кроки до повного членства в ЄС: «Поточний етап називається "скринінг". Мої колеги готуються до зустрічі в Брюсселі, і перша ж зустріч буде стосуватися питань свободи слова. Ми маємо пояснювати Брюсселю, як ми дотримуємося гарантій свободи слова, як ми забезпечуємо незалежність Суспільного мовлення, чи справедливим є залишати телемарафон і як ми готуємося до виконання прямого завдання, яке було поставлене в Звіті про розширення Європейського Союзу минулої осені — скласти дорожню карту плюралістичного мовлення після закінчення воєнних дій. Вони хочуть знати вже зараз, як ми готові до змін, коли воєнний стан закінчиться».

Другим фактором змін є розвиток платформ спільного доступу до інформації. За словами Шевченка, класичній журналістиці залишається все менше простору — спочатку з’явились нові медіа, потім з’явилися блогери, тікток, а зараз на першому місці в споживанні — телеграм: «Він ніяк не регулюється, і Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не може йому нічого сказати. Нещодавно в міністерстві ми обговорювали питання реформи системи обов’язкових примірників. У нас є Книжкова палата, куди треба передавати усі обов’язкові примірники. Ми багато в чому залишаємося в консервативному мисленні, коли більшість інформації вже давно створюється в електронному вигляді і не друкується взагалі. Логіка, що все має бути зібрано в одному місці у фізичній будівлі, вона досить стара. Але ми рухаємося по інерції. Так само і в медіа, те, що має бути на першому місці по споживанню, ми не беремо до уваги».  

Оксана Майдан, Тарас Шевченко, Теодора Делл, Роман Кіфлюк (фото «Фундація Суспільність»)

Третій фактор — Суспільне мовлення, яке важливе не тільки в рамках євроінтеграції, а й загалом як феномен, каже Шевченко: «Суспільне бездоганно спрацювало у сфері як нових медіа, так і в телеграмі. Сумарно Суспільне має мільйонні покриття — загальнодержавний канал з 300 тисячами підписників та мегапотужні місцеві канали».

Четвертий фактор, на думку Тараса Шевченка, — дезінформація. Для протидії дезінформації були створені Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр». У світі немає чітких рішень по цій проблемі, каже він: «Це тема, яка динамічно розвивається далі. Дезінформація — це неправдива інформація. Встановлення такої інформації штовхає нас до повернення кримінальної відповідальності за неправду, а під це можуть попадати журналісти. Правдиві меседжі, які не є домінуючими, теж можуть робити популярними. Тут має бути підхід не щодо правди чи неправди, а щодо впливу іноземної держави».    

Він додав, що цієї осені запланований пакет проєктів з медіаграмотності, зокрема конкурс «Репортер» для старшокласників, Національний урок з медіаграмотності, Тест з медіаграмотності й Тиждень медіаграмотності, встановлений UNESCO.

І останнє, що, на думку Тараса Шевченка, впливає на медіа — це стратегії. МКІП має Стратегію інформаційної безпеки, яка схвалена Кабінетом Міністрів, РНБО та підписана президентом. Цей документ має сім стратегічних цілей, серед яких і протидія дезінформації, комунікація з окупованими та деокупованими територіями України. Крім того, цьогоріч була презентована окрема стратегія МКІП з медіаграмотності, яка на перше місце виставляє координаційну роль міністерства в допомозі всім гравцям, координувати діяльність у сфері медіаграмотності та критичного мислення.  

Фото: «Фундація Суспільність»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
659
Читайте також
27.06.2024 13:20
«Комунікаційна команда Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції»
544
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду