Більше половини українців не відчувають себе європейцями, — соцопитування
Більше половини українців не відчувають себе європейцями, — соцопитування
Понад 50% українців не відчувають себе європейцями або це відчуття притаманне їм незначною мірою. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Згідно з опитуванням, 53% респондентів не відчувають себе європейцями або відчувають себе ними незначною мірою («скоріше ні» або «ні»). Водночас 40% опитаних ідентифікують себе тією чи іншою мірою як «європейці».
Соціологи відзначають, що більше схильні відчувати себе європейцями українці молодшого віку, ніж старшого, вищого рівня освіти та фінансового становища.
Також дещо більше відчувають себе європейцями ті, хто розмовляє вдома виключно українською, ні ті, хто спілкується російською чи обома мовами.
Єдиним макрорегіоном, де європейська самоідентифікація переважає, є захід України. При цьому мешканці сходу країни більше відчувають себе європейцями, ніж центру.
Перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий на презентації в Укрінформі пояснив такі настрої українців не так негативним ставленням до Європи, як самокритичністю щодо власної неготовності бути європейцями. «Мовляв, європейськість — це свого роду вищий рівень цивілізованості, до якого українцям треба ще підтягнутися. Тобто тут є значна частка самокритики. І ми не відчуваємо в цьому негативного сприйняття Європи», — сказав Солодкий.
Прихильне ставлення українців до Європи підтверджують і дані опитування: Євросоюз для більшості асоціюється з тими позитивними аспектами, які через війну є менш досяжними в Україні: свобода подорожей, навчання та робота будь-де в межах ЄС (49%), якість життя для майбутніх поколінь (44%), економічне процвітання (39%), соціальна захищеність (35%), демократія (34%), мир (33%).
При цьому Європейський Союз має найвищий рівень довіри серед українців серед іноземних інституцій (скоріше довіряють йому 60% респондентів, скоріше не довіряють — 20%). Такі європейські інституції, як Європейський парламент (47%), Європейська комісія (42%) та Європейська рада (40%) також мають високий рівень довіри. Влада США має менший баланс довіри (скоріше довіряють їй 37%, скоріше не довіряють — 32,4%). Ще менший баланс має українська влада (31% проти 49%). «Це може відображати високий рівень очікувань від ЄС та розчарування у власних національних інституціях», — припускають соціологи.
Водночас, українці менше схильні ділитися суверенітетом з органами влади ЄС. Зокрема, у разі якби Україна стала членом Євросоюзу, з ідеєю, що національна зовнішня політика визначатимуть органи ЄС, погодилися б 37% опитаних, не погодилися б 48%. Аналогічно, з ідеєю, щоб оборонну політику України визначали органи ЄС, погодилися б 38% опитаних, не погодилося б 45,6%.
Соціологічне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 20 червня 2024 року. Опитування проводилося методом face-to-face за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового, а згодом квотного відбору на територіях, що підконтрольні уряду України та на яких не ведуться бойові дії. Структура вибірки відтворює демографічну структуру дорослого населення станом на початок 2022 року. Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Нагадаємо, станом на лютий 2024 року, за даними соцгрупи «Рейтинг», майже 80% опитаних українців підтримали б вступ України до НАТО.
