65% українців вважають перемогу дуже ймовірною і готові терпіти заради неї стільки, скільки потрібно, — опитування

65% українців вважають перемогу дуже ймовірною і готові терпіти заради неї стільки, скільки потрібно, — опитування

12 Червня 2024
755
12 Червня 2024
14:19

65% українців вважають перемогу дуже ймовірною і готові терпіти заради неї стільки, скільки потрібно, — опитування

755
При цьому, крім допомоги ЗСУ та переселенцям, основне, у що українці готові вкладати свої зусилля і вимагають цього від місцевої влади —боротьба з корупцією.
65% українців вважають перемогу дуже ймовірною і готові терпіти заради неї стільки, скільки потрібно, — опитування
65% українців вважають перемогу дуже ймовірною і готові терпіти заради неї стільки, скільки потрібно, — опитування

65% українців вважають перемогу України дуже ймовірною. 69% готові терпіти труднощі через війну заради перемоги стільки, скільки потрібно. Про це свідчать результати дослідження агенції Info Sapience, проведеного на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості в квітні-травні цього року.

Учасникам опитування запропонували оцінити ймовірність перемоги України за шкалою від 10 (дуже ймовірно, що Україна виграє війну) до 0 (дуже малоймовірно). 65% респондентів обрали позначки 10, 9, 8 — тобто вони впевнені у перемозі. Натомість найнижчі показники 2, 1, 0 вибрали лише 6%. 

Впевненість у перемозі корелює з тим, що 69% готові терпіти труднощі через війну заради перемоги стільки, скільки потрібно, а не готові взагалі — тільки 3% (решта обрала конкретні терміни — кілька місяців, рік, кілька років). За статтю та регіоном статистично значущих відмінностей у відповідях не спостерігається. 

Респондентам також пропонували визначити три пріоритети, до вирішення яких вони готові докладатися особисто у вільний від роботи час і на які першочергово повинна скерувати зусилля місцева влада. 

Перше місце в обох рейтингах зайняла допомога ЗСУ (51% — особистий внесок та 46% — зусилля місцевої влади). В особистому внеску на другій позиції —допомога біженцям і переселенцям (23%), на третій — боротьба з корупцією (15%). Натомість у питанні про пріоритети для місцевої влади боротьба з корупцією посіла друге місце (34%). 

У питанні про довіру українців до інституцій більшість (97%) довіряють насамперед родинному колу (сім’ї та родичам), на яке вони можуть спертися у важкі часи. На другій позиції ЗСУ (94%), на третій — сусіди (76%). Натомість державні інститути (уряд, Верховна Рада, місцева влада), а також політичні партії — на нижчих сходинках.

Як відзначають соціологи, схожу тенденцію демонструють відповіді на питання про фактори стійкості під час війни. Перші позиції зайняли віра в ЗСУ (63%), сім’я, родичі, близькі (49%) і щоденна праця (27%), тоді як віра у державу та у суспільство набрали лише 12% і 8% відповідно.

49% опитаних повністю або частково схвалюють діяльність президента Володимира Зеленського. Дещо або категорично не схвалюють — 30%, серед яких більше чоловіків, але статистично значущих відмінностей за регіонами немає. Суттєва частка респондентів (20%) не схвалює діяльність президента, але й не критикує її. 

 

Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій, коментуючи результати, відзначив, що підтримка політичної легітимності влади має спиратись не стільки на максимізацію рейтингів, скільки на розширення соціальної бази політичного керівництва країни. Лупацій вважає, що потрібні інвестиції в соціальну згуртованість, адже за певних обмежень електоральної демократії під час війни необхідно ширше застосовувати механізми демократії участі та консультативної демократії.

Певні зміни, за його словами, потрібні й в інформаційно-медійному полі. «Новини мають давати багатовимірну картину національного спротиву. Потрібні новини про героїзм військових з іменами героїв. Потрібні новини про єдність фронту і тилу, співпрацю і взаємодопомогу між внутрішніми та прифронтовими регіонами, про стійкість місцевого самоврядування, а також децентралізовану модель відновлення. Потрібно висвітлювати практику залучення до протистояння агресору різних соціальних гравців та акторів. Інформаційний простір має презентувати наратив народного опору та національно-визвольної боротьби», — каже Лупацій.

В опитуванні взяли участь 1000 респондентів зі всієї України крім тимчасово окупованих територій. Опитування пройшло методом телефонних інтерв′ю CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing) та омнібус. Вибірка репрезентативна для населення (віком 16 років і старших) за статтю, віком, розміром населеного пункту, областю. Максимальна гранична теоретична похибка складає 3,1%.

Читайте також:

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
755
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду