Найпопулярнішим джерелом інформації серед українців надалі залишаються соціальні мережі та онлайн-платформи. Натомість телебачення за попередній рік майже вдвічі скоротило свою авдиторію. Водночас цього року впав рівень довіри українців до всіх джерел інформації. Про це свідчать результати дослідження Громадянської мережі «Опора».

Чільну позицію як джерело новин серед українців надалі утримують соціальні мережі — 73,4% опитаних. Порівняно з минулим роком, їх популярність знизилася на 4,5%.

На друге місце у прихильності українців піднявся інтернет (без соцмереж) — 60%, який порівняно з минулим роком обігнав телебачення. Останнє за попередній рік майже вдвічі втратило авдиторію — 42,7%, що на 20% менше, ніж торік.

Рідше стали користуватись також радіо (22%, на 11,7% менше) та друкованими ЗМІ (12%, на 6% менше).

У гендерному розподілі — жінки дещо частіше ніж чоловіки обирають соцмережі (74,9% проти 71,7%) і телебачення (45,4% проти 39,5%). Натомість інтернет без соцмереж (65,1% проти 55,2%) та радіо (25,4% проти 19,2%) популярніші серед чоловіків. Також за цей рік чоловіки частіше відмовлялися від соцмереж. Серед інших джерел новин зміни у споживанні пропорційні для обох статей. 

Молодь найчастіше обирає соціальні мережі й інтернет без соцмереж. У соцмережах новини споживають 93,3% опитаних у віці 18–29 років та 85,3% у віці 30–39. Рідше стали обирати соцмережі люди віком 40–49 та 50–59 років (81,8% проти 87% торік та 71,5% проти 71,5%). Старші люди за рік майже не змінили своєї прихильності до соцмереж — 64% у віці 60–69 та 34,1% віком 70+.

Інтернет, не враховуючи соцмереж, найчастіше обирають люди віком 30–39 років (70,4%), дещо менше — люди 18–29 (67%) та 40–49 років (65,4%). Найменш популярні онлайн-джерела серед українців віком 70+ (33,6%).

Новини з телебачення дізнаються лише 18,9% молоді віком 18–29 та 21,1% віком 30–39. Найбільш популярним телебачення є серед людей, старших 50 років: 51,2% у віці 50–59, 65,2% — від 60 до 69 та 77,1% — віком від 70 років. Телебачення переганяє всі інші джерела новин лише серед українців, старших за 60 років.

У регіональному розрізі суттєвих відмінностей не спостерігається. Ситуація відрізняється залежно від типу населеного пункту. Зокрема, соцмережі дещо популярніші в містах, ніж у селах (77,6% та 65,2% відповідно). Інтернет, крім соціальних мереж, однаково популярний як в містах, так і в селах (61% та 57% відповідно). Телебачення ж дещо частіше обирають у селах (48,4%) ніж у містах (39,8%).

Якщо у 2023 році рівень довіри до більшості джерел інформації потроху зростав, у 2024 році українці стали менше довіряти всім джерелам інформації. Натомість зростає кількість людей, які не довіряють жодному джерелу інформації (5,2% у 2022, 7,7% у 2023 і 15,2% у 2024 році).

Найбільше українці довіряють соцмережам (47,3%), інтернету без соцмереж (43%) і телебаченню (34,1%). Найбільше втратили довіру громадян телебачення (34.1% проти 61,1% торік) і радіо (24,2% проти 41%). Довіра до друкованих ЗМІ знизилася з 30,3% торік до 18%, до новин із соцмереж — з 60% до 47,3%.

Жінки вище оцінюють свою довіру до джерел інформації, ніж чоловіки. Інтернет та соцмережі посідають перше місце за довірою в обох статей, проте жінки більше довіряють соцмережам (52,8%), а чоловіки — новинам з інтернету поза соцмережами (43,1%). Далі в чоловіків і жінок — телебачення (28,8% і 38,4% відповідно) і радіо (25% жінок, 23,2% чоловіків). 

Цьогоріч порівняно з 2023-м обидві статі найбільше втратили довіру до телебачення (–29% у чоловіків та –25,4% у жінок), радіо (–20,1% та –14,1%) та соцмереж (–18,4% та –8,1%). Також більш ніж удвічі збільшилася кількість чоловіків, які не довіряють жодному джерелу інформації (у 2023 році таких було 8,8%, а у 2024 році вже 20,3% чоловіків). Натомість у жінок такого стрибка немає: 6,7% у 2023 році та 11,1% у 2024 році. 

Що стосується вікового розподілу, найбільше довіряють соціальним мережам люди 18–29 (66,5%), найменше — 50–59 років (46,1%). Найбільший спад довіри до соцмереж — у людей 30–39 років (–20,5%)). Старші люди (60+ років) найбільше довіряють телебаченню. «Що молодші люди, то стрімкіше у них падає довіра до телебачення. І навпаки, що старші люди, то рідше вони визначають соціальні мережі як надійне джерело. Усі вікові групи довіряють друкованим медіа найменше, але що старші люди, то більше вони вірять газетам. Схожа ситуація з радіо», — відзначають автори.

Онлайн-джерела інформації стабільно більш популярні у містах, а телебачення, радіо та друковані ЗМІ — у селах. У містах довіра до інтернету впала найменше — на 4,8% (до 48,5%), а в селах вона виросла на 3,8% (до 38,4%). І в містах, і в селах практично однакова кількість людей, які не довіряють жодному джерелу інформації (14,8% та 16,1%).

Дослідження провели на замовлення Громадянської мережі «Опора» з 6 травня до 4 червня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2011 респондентів віком 18+, що мешкають на всіх підконтрольних територіях України. Польовий етап тривав з 26 травня до 1 червня 2023 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.

Читайте також:

• Використання телемарафону «Єдині новини» як джерела інформації про війну зменшується з підвищенням рівня освіти респондентів
• Негативне ставлення до телемарафону поширеніше серед громадян 66+, ніж у молодших, — дослідження «Детектора медіа»
• Довіра до новин, штучний інтелект і відмова від російського: як за рік змінилися медіавподобання переселенців і людей 66+