Громадська організація «Детектор медіа» провела спеціальне дослідження, аби визначити рівень медіаграмотності серед українців віком від 66 років. Результати попередніх хвиль загального кількісного дослідження дивіться тут (за 2020 рік), тут (за 2021 рік), тут (за 2022 рік) та останню, четверту хвилю дослідження за 2023 рік тут. Індекс медіаграмотності ветеранів – 2023 дивіться тут. Результати дослідження про рівень медіаграмотності серед внутрішньо переміщених осіб  (ВПО) тут. Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).

Головне зі спеціального дослідження: 

Індекс медіаграмотності українців віком 66+: 2023

• Рівень загального індексу медіаграмотності серед українців старшої вікової групи (66+) очікувано нижчий, ніж в української аудиторії віком 18–65 років. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника у групі 66+ складає 45%, тимчасом як серед українців у цілому 76%.
• Для категорії 66+  характерні нижчі, ніж для населення України в цілому, значення всіх чотирьох субіндексів медіаграмотності: розуміння, використання, цифрової компетентності та чутливості до спотвореного контенту. 
• Згідно з отриманими результатами, медіаграмотність 13% українців віком 66+ років є низькою, у 43% — нижча за середню, 41% має вищий за середній рівень медіаграмотності і майже третина 4% — високий.

Зміна в медійних вподобаннях 

• Серед змін у медійних вподобаннях українців віком 66+, які відбулися за останній рік, слід констатувати потужне зростання зацікавленості продуктами українського виробництва та присвячених українській історії та культурі; контентом суспільно-політичної тематики, а також матеріалам від військових експертів.
• Разом із цим від 78% до 90% повністю відмовились від медіапродуктів російського виробництва (в тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту.

Ставлення до суспільних медіа 

• У порівнянні з усією українською аудиторією старша вікова група (66+) менш поінформована про наявність в Україні суспільних медіа: про їхнє існування знає 44% (серед українців у цілому ― 54%). 
• 72% українців віком 66+ вважають існування в країні суспільних медіа важливим. 

Медіаспоживання: джерела та частота отримання інформації суспільно-політичної тематики 

• Основним джерелом отримання інформації про суспільно-політичне життя в українців віком 66+ є національний телемарафон (55%; серед українців у цілому ― 31%);
• 40% використовують соціальні мережі; а рівні частки (по 34%) дивляться ефіри телеканалів, які не транслюють марафон, та спілкуються з друзями, сусідами, колегами.

Користування інтернетом та цифрова компетентність

• Лише половина (51%) українців старшого віку користуються інтернетом щодня або майже щодня. 42% не користуються інтернетом взагалі. Цілком очікуваною є залежність частоти користування інтернетом від рівня освіти.
• Основним пристроєм доступу до мережі в українців віком 66+ років, так само як і в української аудиторії в цілому, є смартфон (90% проти 96%).
• Основними мотивами користування інтернетом серед українців віком 66+ є знайомство з новинами (83%) та пошук необхідної інформації (70%).

Медіаграмотність: чутливість до спотвореного контексту  

• Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 60% серед категорії 66+. Тимчасом як серед українців у цілому вона складає 64%.
• Лише 29% українців віком 66+ перевіряють інформацію на достовірність. Серед усієї української аудиторії ця частка складає 54%.
• Найбільше українці віком 66+ довіряють інтерв'ю з очевидцями подій (56% проти 56% серед усієї української аудиторії) та думкам відомих експертів (39% проти 31%).
• На думку українців віком 66+, контент ЗМІ найчастіше спотворюється в інтересах політиків та політичних сил для створення власного позитивного іміджу (62%). Цікаво, що частка серед старшої вікової категорії 66+, яка вважає, що держава є інститутом, зацікавленим у продукуванні спотвореного контенту, складає 26%. Це нижче, ніж серед української аудиторії в цілому (32%).
• Актуальність проблеми замовних матеріалів у ЗМІ констатує половина українців віком 66+ (49%); 22% вважають її неактуальною; 20% вперше чують про джинсу.
• Лише 2% українців віком 66+ відвідували курси з медіаграмотності і 36% чули про них. Серед усієї української аудиторії ці частки складають відповідно 7% та 46%.

Завантажити презентацію pdf-файлом можна за посиланням

В основу моделі індексу медіаграмотності покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії» підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень, 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

• Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.

• Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
• Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
• Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту. 

Мета дослідження: визначити рівень медіаграмотності серед українців віком 66+ років.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Географія:  національне дослідження.

Обсяг вибірки: 400 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (66+).

Тип вибірки: цільова

Польовий етап: 23.12.2022–12.01.2023, здійснений компанією «New Image Marketing Group».

Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.