Аудиторія українських медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейків та маніпуляцій, — дослідження

Аудиторія українських медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейків та маніпуляцій, — дослідження

10 Квітня 2024
1405
10 Квітня 2024
10:02

Аудиторія українських медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейків та маніпуляцій, — дослідження

1405
Якщо раніше українці при виявленні дезінформації покладались переважно на свою інтуїцію, то зараз спираються на джерело інформації, наявність різних поглядів та відео- чи фотопідтвердження.
Аудиторія українських медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейків та маніпуляцій, — дослідження
Аудиторія українських медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейків та маніпуляцій, — дослідження

Розуміння українцями проблеми дезінформації з року в рік зростає, як і рівень їхньої компетентності у відстеженні фейків та маніпуляцій. Про це директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко розповіла під час презентації кампанії «Журналісти мають значення», повідомляючи про результати дослідження «Індекс медіаграмотності українців» за 2023 рік.

«З року в рік ми в “Детекторі медіа” проводимо дослідження, яке визначає рівень уміння українців свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. Це відбувається останні чотири роки — два роки до повномасштабного вторгнення і два роки протягом нього. Наше останнє дослідження, яке ми ще не презентували, дає чимало матеріалу для роздумів. І одна з хороших новин полягає в тому, що з року в рік зростає розуміння українцями нагальності проблеми дезінформації», — сказала Петренко.     

Якщо у 2022 році, за її словами, існування проблеми дезінформації визнавали 61% опитаних організаторами дослідження громадян, то наприкінці 2023 року на значущість цієї проблеми вказували 64% респондентів. При цьому 18% опитаних стверджують, що завжди можуть вирізнити фейки і не звертати на них уваги.

Крім того, Галина Петренко відзначила високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. Аудиторія медіа стає все більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так, наприкінці 2023 року лише 17% учасників опитування зізнались, що вирішують, наскільки можна довіряти тому чи іншому повідомленню, інтуїтивно. Тоді як до повномасштабного вторгнення такий варіант відповіді на питання, як люди вирізняють фейки і дезінформацію, був найбільш популярним.

«Тепер на власну інтуїцію у цьому питанні покладається набагато менше людей. Натомість 37% респондентів кажуть, що виявляють дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі. 34% орієнтуються на наявність різних точок зору на подію, а 30% — на відео- та фотопідтвердження. Правда, що стосується останнього, то, судячи з усього, людям доведеться наново вчитися розбиратися у правдивості фото- чи відеозображення, враховуючи розвиток ШІ та появу недорогих програм зі створення дипфейків», — зазначила директорка ГО «Детектор медіа».

Проблема маніпуляції в медіа, за її словами, актуальна для понад половини української аудиторії — 59%. Також більшість опитаних вважають, що найчастіше контент медіа спотворюється в інтересах політиків, політичних сил, економічних та політичних еліт. За останній рік зросла частка тих, хто вважає, що саме держава зацікавлена у спотворенні інформації — з 22% у 2022 році до 32% у 2023-му.

«Є й хороша новина: з року в рік стабільно зростає частка тих, хто знає про спеціалізовані проєкти з  фактчекінгу, медіаграмотності і тому подібного. Тобто люди впізнають “СтопФейк”, “Детектор медіа”, “Ноту Єнота” та інші подібні проєкти», — зауважила Галина Петренко. При цьому, наголосила вона, це результати репрезентативного опитування серед усіх груп населення України, а не серед медійників чи медіаекспертів. 

Дослідження «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 — 29.01.2024). Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном.

Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Читайте також: 

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1405
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду