У Сумській області працює понад 20 провайдерів. Деякі з них надають послуги абонентам та українським військовим на самому прикордонні, де навіть не ловить мобільний зв’язок. Мережі провайдерів зазнають обстрілів, співробітників мобілізують. Про те, як у цих умовах вести бізнес, «Детектору медіа» розказали очільник місцевого провайдера ФОП Сергій Пімоненко, власник групи компаній (ФОП і ТОВ «Сім-Телеком») Сергій Остапенко та інженер «Сім-Телеком» Роман Корнієнко.

«Детектор медіа» продовжує розповідати про роботу місцевих провайдерів. Читайте також матеріали про роботу провайдерів із Краматорська, інших прикордонних територій і загалом на третій рік великої війни. «ДМ» спілкувався з сумськими провайдерами на конференції NOGUA, яка пройшла 4–6 червня у Львові.

— Ви працюєте на прикордонних територіях. У яких умовах доводиться працювати після початку повномасштабного вторгнення?

Сергій Пімоненко: 24 лютого 2022 року розпочалося вторгнення — і військові колони з’явились у населеному пункті Хотінь о 9-й ранку. Місто потрапило в окупацію, у якій ми перебували півтора місяця. Тоді ми одні з перших зрозуміли, що таке блекаут. На сороковій підстанції після ракетного удару було знищене електропостачання для всієї Сумської області. Але завдяки енергетикам це вдалося відновити за кілька діб.

Сергій Пімоненко

Сергій Остапенко: Ми зрозуміли, що почалося вторгнення, і першою справою, яку ми зробили — вимкнули тарифікацію своїх послуг. Усі, хто вже був фізично підключений до нашої мережі, — залишався на зв’язку. Реєстрація нових користувачів була заборонена, щоб ворог не зміг користуватися нашою мережею. Це дало нашим користувачам безперешкодно телефонувати своїм родичам, друзям і підтримувати один одного.

Сергій Остапенко

— Скільки в області працює місцевих операторів?

Сергій Пімоненко: Близько 22 компаній. Ми об’єднались і весь час окупації підтримували зв’язок, він не зникав.

Сергій Остапенко: Великі компанії «Київстар», «Воля», «Тріолан» до нас не доєдналися.

Сергій Пімоненко: Взаємодопомогою займалися саме компанії середнього бізнесу. Почалися бойові дії у Чернігівській і Харківській областях. Були знищені аплінки, якими інтернет надходив у Суми. Після знищення цих ліній зв’язку залишився один робочий магістрал «Євротранстелеком» (працює по всій Україні). Він надавав послуги оператору «Сумські телекомсистеми». Керівник цієї компанії поділив інтернет між усіма провайдерами міста. Бо інакше б жодного зв’язку у той час не було. «Київстар» не працював місяць, «Воля» теж під час окупації не надавала свої послуги. А ми продовжували працювати. І люди, перебуваючи в окупації, мали зв’язок. Звісно, його якість була гіршою. Але люди могли спілкуватися з близькими, отримувати інформацію.

— І ви тоді надавали інтернет для людей безкоштовно?

Сергій Остапенко: Так. Ми не вимикали зв’язок користувачам, якщо відсутня оплата за наші послуги. Певна кількість користувачів продовжувала сплачувати за послуги. Велика їм за це подяка.

Сергій Пімоненко: Ми побудували мережу з наших абонентів і надавали інформацію про підрозділи ворога, де вони перебувають.

Сергій Остапенко: Російські війська спинились у селах довкола Сум. Саме там, де ми надаємо послуги. Як нам потім сказали люди, «гроші не є вирішальними в житті! Дякуємо вам, що зв’язок був і ви не вимикали його через відсутність оплати». Таким чином наші користувачі передавали інформацію про переміщення ворога. Зв’язок був — була й інформація про переміщення ворога в реальному часі.

— У яких умовах ви працюєте зараз? Скільки у вас співробітників? Чи доводиться виїжджати в небезпечні зони для роботи?

Сергій Остапенко: У нас дві бригади аварійних інженерів, які обслуговують до 5 тисяч домоволодінь. У кожній бригаді дві людини. Ми працюємо в 30-кілометровій зоні. Після деокупації ми почали співпрацювати з Силами спеціальних операцій і підрозділами ЗСУ. Ми забезпечили зв’язком усі військові частини, військові формування та надаємо зв’язок військовим, які тимчасово перебувають на території надання наших послуг. Все власним коштом і безплатно. Ми працюємо там, де мобільний зв’язок або відсутній, або заглушений засобами РЕБ. Основною проблемою на сьогодні є пересування за містом. Усі шляхи йдуть через блокпости, а ми не можемо отримати статус критичної інфраструктури та забронювати наших співробітників, які забезпечують зв’язком критичну інфраструктуру за містом, населення та військових.

Сергій Пімоненко: У мене раніше працювало шестеро людей, залишилося троє. Також обслуговуємо близько 5 тисяч абонентів і надаємо послуги ЗСУ. Ми надаємо послуги у Сумській, Садівській, Хотінській, Миколаївській ОТГ, населені пункти останніх входять до 5-кілометрової прикордонної зони. Вони перебувають під постійним ураженням ворога. Обстріли постійні. Наприклад, минулого тижня було пошкоджено лінію, яка надавала інтернет для частини цих прикордонних населених пунктів. Місцевих жителів у прикордонні залишилося 15% від нашої абонентської бази. І абонплата не покриває витрат на ремонт мережі. Тримаємо зв’язок, бо надаємо послуги для різноманітних військових підрозділів. Ми надаємо безплатно підключення та послуги. Працюють засоби радіоелектронної боротьби, які не дозволяють використовувати мобільний зв’язок. Великі оператори не відновлюють зв’язок там, де пошкоджені мережі на самому кордоні.

— На які кошти існує ваш бізнес? Адже пошкодження постійні, прибутків від абонентів мало. Ви берете гранти, допомогу донорів тощо?

Сергій Остапенко: Ми все підтримуємо своїм коштом, але найдорогоцінніше в нас — це наші співробітники. Без них ми не зможемо забезпечувати зв’язком наших користувачів. У 2024 році отримали грант від Німеччини.

Сергій Пімоненко: Ми маємо збитки понад мільйон гривень. Я обслуговую «нуль», ту територію, яка безпосередньо контактує з ворогом. Наш девіз — інтернет в окопи.

Сергій Остапенко: А у нас друга лінія. Ситуація більш спокійна, але шахеди прилітають постійно. З початком повномасштабної війни у нас фіксується збільшення кількості штучних аварій, навмисних пошкоджень магістральних ліній, атак на сервери.

Сергій Пімоненко: Ми знаємо, що таке міні поля, як викликати саперів, як тікати від дронів. Один я грант отримав. Дякую німецькому уряду, який нам надав 10 тисяч євро грантової допомоги. Хоча втрати наші — більш як 40 тисяч євро. Але грант прийшов дуже вчасно і ми змогли відновити пошкодження. Від нашого уряду ми не отримували допомогу.

— Чи маєте ви можливість втримати бізнес? Якщо так, то завдяки чому? І чи є загроза закриття?

Сергій Пімоненко: Так, можливість втримати бізнес існує, для цього необхідно залишити наявних співробітників у аварійно-відновлювальних бригадах і взяти на роботу ще трьох. Для цього необхідно бронювання й отримання статусу критичної інфраструктури.

Сергій Остапенко: Конкуренція на ринку телекомунікацій дуже велика. Бізнес тримається на патріотизмі співробітників. Ми віримо у свою роботу, в те, що ми робимо дуже важливе для людей і військових.

— Які проблеми ви зараз маєте з бронюванням співробітників?

Сергій Пімоненко: Для того, щоб забронювати співробітників, я змінюю організаційно-правову форму ведення господарської діяльності з ФОП на ТОВ. Тому що співробітників ФОПа не можна забронювати. Але поки триває ця реорганізація — мої спеціалісти можуть отримати повістки. А без працівників не буде інтернету на прикордонних територіях.

Роман Корнієнко: На прифронтовій території питання бронювання дуже болюче. У нашій групі компаній (у складі ТОВ і ФОП) залишилося троє працівників із тих, які їздять на відновлення пошкодженої мережі. Одна людина не може їхати на відновлення, тому що вона, виходячи з правил безпеки й технічного нагляду, не має права одна працювати в охоронній зоні. Тому, виходить, що у нас зараз є лише одна повноцінна бригада, яка може виїжджати. Час на відновлення пошкоджень мережі збільшився. А якщо закінчаться люди, які виконують аварійно-відновлювальні роботи, то на пошкодження мережі ніхто не приїде.

Роман Корнієнко

— Ви надаєте послуги військовим, але не маєте з ними договору? Бо за наявності договору ви б могли отримати бронювання напряму від Генштабу.

Роман Корнієнко: У нас немає договору з міністерством оборони напряму. Є прохання у письмовій формі допомогти з доступом до мережі. Ми допомагаємо всім військовим, які просять нашої допомоги, безплатно. Навіть під час конференції ми отримали інформацію про пошкодження мережі. Але наші співробітники не можуть доїхати на місце пошкодження, бо там стоїть ТЦК. Можливо, є усні домовленості між ТЦК та військовими. Але ми в такій ситуації, що про усні домовленості нам ніхто не вірить. Торік мобілізували нашого співробітника. Ми знайшли нового. Але це було важко. Бо знайти кваліфікованого працівника у прифронтовій зоні, який буде готовий їздити на відновлення мереж, практично неможливо.

— Скільки часу потрібно, щоб підготувати й навчити співробітника?

Роман Корнієнко: Ми готували людину з нуля. І на це пішло два роки. Інтернет-мережі — це ж не мавпяча робота. Людина має розуміти, діяти креативно, розуміти процеси. А якщо людина раніше не працювала у цій сфері, то це займає багато часу.

— Що потрібно, щоб забронювати співробітника оператора інтернету?

Роман Корнієнко: Насамперед нам потрібно отримати підтвердження приналежності до критичної інфраструктури. Підприємство повинно відповідати певній кількості критеріїв, за якими його визнають критично важливим. Ми подавали документи і як провайдер телекомунікаційних послуг ми відповідаємо всім необхідним критеріям, але не відповідаємо за рівнем середньої зарплати в області. Тож критично важливими нас не визнали. Бронювати своїх співробітників ми не можемо. На третій квартал ми будемо збільшувати зарплату, щоб відповідати критеріям. Після цього будемо ще раз подавати документи. І в разі визнання будемо мати змогу подавати списки бронювання. У середньому чекати від чотирьох до шести місяців. Цього часу в нас нема.

Сергій Пімоненко: Для моєї компанії алгоритм наступний: зміна організаційно-правової форми з ФОП на ТОВ, отримання статусу підприємства критичної інфраструктури, бронювання працівників — це все займе близько шести місяців у кращому випадку.

— Що може допомогти таким провайдерам як ваші компанії отримати бронювання?

Сергій Пімоненко: Юридичний супровід для скорочення часу для отримання статусу критичності, допомога від місцевої військової адміністрації в питаннях бронювання співробітників на місцевому рівні.

Сергій Остапенко: Допомога на місцевому рівні від ОВА та розуміння важливості маленьких компаній, таких як ми. Всі наголошують на мобільних операторах і великих гравцях на ринку, але, як показує практика, — «цифровий фронт» тримаємо ми.

Колаж: Микола Шиманський, Детектор медіа. Фото надані провайдерами Сумської області