Оригінал публікації на сайті Інституту масової інформації за посиланням

Про це йшлося 6 червня під час дискусії в межах події “Медіа як опора демократії: формуючи майбутнє України” від Інституту масової інформації (ІМІ) та “Репортерів без кордонів” за підтримки Представництва ЄС в Україні.

Ремі Дюфло, тимчасовий повірений у справах Представництва ЄС в Україні, зазначив, що свобода медіа має засадниче значення на шляху України до вступу в ЄС. 

“Журналісти боронять демократію. Саме прагнення демократії просякло все українське суспільство і зробило Україну природним кандидатом на членство в ЄС. Саме це є причиною, чому Україна підтримує високий рівень плюралізму впродовж років, і це базується насамперед на свободі ЗМІ, що виявляється дедалі частіше. Це також матиме засадниче значення в міру того, як Україна готується до вступу в ЄС”, – зауважив він.

У контексті проблем з доступом журналістів до висвітлення наслідків російської агресії заступник генерального директора “Репортерів без кордонів” Тібо Бруттен зауважив, що важливо надавати журналістам виконувати свої професійні обов’язки. 

“Журналістика – це не голос уряду, не голос Збройних сил, не голос олігархів. Це така сила, якій довіряє громадськість, щоб інформація доносилася незалежно, і нам дуже важливо сьогодні підтвердити таке сприйняття”, – розповів Тібо Бруттен. 

Керівник відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайло Ткач наголосив на тому, що українські журналісти, й журналісти-розслідувачі зокрема, мають безпрецедентну підтримку з боку суспільства.

“Важливо, щоб якомога більше людей, зокрема високопосадовців, які мають безпосередній вплив на перебіг цієї війни, нашу обороноздатність, ухвалюючи ті чи інші рішення, усвідомлювали й думали про те, що буде, коли ми це знайдемо і розкажемо українському суспільству, яке несе величезну жертву в цій страшній війні”, – зауважив Михайло Ткач. 

Одна з цілей роботи очільниці сумського видання “Кордон. Медіа” та представниці ІМІ на Сумщині Альони Яцини – стати на заваді зниженню уваги медіа, влади та громадськості до області, яку щоденно обстрілюють.

“Коли прийшла війна, ми її не очікували, і ми не збиралися працювати в зонах бойових дій, але вони були в нас удома. І після того, як бойові дії фактично в Сумах закінчилися, ми продовжували їздити на прикордоння, продовжували це все показувати, знімати. Ми зрозуміли, що ми без цього не можемо жити фізіологічно, – зауважила Альона. – Ми зрозуміли: якщо ми замовчимо, то вся ця територія зникне. Перше, звідки вона зникне, – з нашого розуміння, з поля уваги влади, інших людей”.

Голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа розповіла про відстоювання незалежності мовника попри недофінансування та спроби тиску. 

“Законодавець прописав у законі про Суспільне, що державні органи не мають втручатися в програмну політику телерадіокомпанії. На жаль, не всі про це пам’ятають. І тоді ми звертаємося до вас (громадських організацій. – Прим. ред.) по допомогу. Хоча з 2017 року нам жодного разу не виділили з держбюджету повну суму 0,2% загального бюджету за попередній рік, нам вдається відстоювати кадрову і редакційну незалежність компанії”, – розповіла Світлана Остапа. 

Також вона нагадала, що троє співробітників Суспільного загинули через російську-українську війну – Олексій Ольховик, Дмитро Сірик та Ірина Цибух. Оператор Василь Філімон довгий час перебуває в російському полоні. 

Влада має розуміти, що журналісти не є для неї ворогами, зазначила голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лігачова: 

“Коли журналісти критикують дії влади, це вони роблять не тому, що вони вважають її ворогом, чи тому, що є ворогами, а тому, що вони, навпаки, її друзі. Вони хочуть допомогти зробити все належне для перемоги над зовнішнім ворогом. Ми разом з владою, але ми відповідальні партнери влади. А відповідальний партнер – це той партнер, який завжди каже правду”. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин розповів про домовленість щоквартального заслуховування представників правоохоронних органів, прокуратури, омбудсмена щодо розвитку розслідувань справ проти журналістів. 

“Дуже важливо, щоб журналістів правильно трактували – ви не вороги, ви критичні партнери, але влада, на жаль, дуже часто, не лише в Україні, сприймає критичне партнерство журналістів як певну атаку. І дуже важливо змінювати це сприйняття, особливо в суспільстві, яке у війні і яке ключовим ресурсом має об’єднаність. Тому найсерйознішими ударами по цій єдності є, коли справи проти журналістів не розслідуються. Ми вже досягли певного етапу: у нас фактично, завдяки вашій активності (журналістів, ГО. – Прим. ред.) насамперед, немає такого, що не відкривають кримінальні справи”, – додав Ярослав Юрчишин.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Титульне фото: Подія ІМІ, RSF до Дня журналіста, 6 червня 2024 року. Фото: Владислав Мусієнко