Російське ІПСО чи політичне питання: військовим забороняють говорити про фортифікації на Харківщині

Російське ІПСО чи політичне питання: військовим забороняють говорити про фортифікації на Харківщині

6 Червня 2024
402

Російське ІПСО чи політичне питання: військовим забороняють говорити про фортифікації на Харківщині

Настя Горпінченко, «Слідство.Інфо»
402
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися із військовослужбовцями трьох різних бригад Сил оборони, які стримують наступ ворога в Харківській області.
Російське ІПСО чи політичне питання: військовим забороняють говорити про фортифікації на Харківщині
Російське ІПСО чи політичне питання: військовим забороняють говорити про фортифікації на Харківщині

Оригінал публікації на сайті «Слідство.Інфо» за посиланням

Парламент створив тимчасову спеціальну комісію (ТСК) з будівництва фортифікаційних споруд на Харківщині. Досліджують якість зведення укріплень також і в Держбюро розслідувань. Водночас військовим забороняють підіймати цю тему в інтервʼю, а самих журналістів звинувачують у необʼєктивності та підіграванні російським наративам, коли у їхніх матеріалах зʼявляються згадки про проблему.

Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися із військовослужбовцями трьох різних бригад Сил оборони, які стримують наступ ворога в Харківській області. Із частиною з них командування провело «виховні бесіди» та порекомендувало не обговорювати із журналістами нічого, що стосується фортифікаційних укріплень. 

«Нас прямо не збирали, але всіх, хто каже щось про фортифікації, чи знають (командири, — ред.), що може сказати, то з тими говорили», — зазначив один з бійців. 

Ми не вказуємо ані назви підрозділів, ані імена чи позивні військовослужбовців, з якими ми говорили, аби не наражати їх на тиск з боку їхнього командування. 

І наголошуємо, що цим матеріалом ми не змальовуємо загальну картину щодо готовності ліній оборони в області, а розказуємо про цензуру та тиск на військовослужбовців та журналістів через висвітлення проблеми. 

У чому проблема?

Російський наступ на півночі Харківської області, який розпочався у першій половині травня, зустріли перекинуті на напрямок для підсилення бригади Сил оборони. Їм вдалося стримати просування ворога. Однак, росіяни все ж змогли успішно просунутися на двох ділянках: у районі міста Вовчанськ та Липецької громади. Це спровокувало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які від 2022 року розбудовували в області. 

Так, 13 травня у колонці для «Української правди» голова Антикорупційного центру «Межа» заявила, що Харківська ОВА платила мільйони за облаштування укріплень фіктивним фірмам. А у Харківському антикорцентрі підрахували, скільки державних коштів витратили на деревину для цього, зазначивши, що подекуди її на Харківщині купували дорожче, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Ймовірним завищенням цін на облаштування ліній оборони зацікавилися і в СБУ. 

Що кажуть військові про укріплення?

Про проблеми із рівнем готовності фортифікаційних укріплень і їхньою якістю почали говорити самі військові. Командир підрозділу розвідки Збройних сил України Денис Ярославський ще 12 травня заявив, що у Вовчанську точаться вуличні бої, і наголосив, що укріплень і мін на кордоні області, який перейшли окупанти, не було. Тоді ж підрозділ Національної гвардії «Гострі Картузи» повідомив, що українські військові відійшли з деяких позицій.

Після цього на напрямку тимчасово закрили можливість для журналістів працювати із військовими. А з частиною бійців провели «виховні бесіди».

«Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже х*рові, прям дуже — доводиться облаштовувати все заново», — розповідає один із бійців, з яким поговорили журналісти. 

Випадки, коли позиції бійцям доводилося добудовувати самостійно, непоодинокі. Так, вже в іншому підрозділі «Слідству.Інфо» сказали, що у їхньому випадку розрахунок довелося розмістити у старому російському бліндажі, бо нові укріплення не завершили. 

«Ось тут ще з 2022 будували лінію укріплень і недобудували. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, а укріплення не завершені. І хлопці зараз відтяглися трохи назад у старий російський бліндаж, облаштовують тут собі місце під позицію, під житло і потім перемістяться сюди… Тобто тут не встигли, нашому розрахунку не пощастило — треба буде добудовувати самостійно», — зазначає військовий. 

Інший співрозмовник журналістів зазначає, що така ситуація сталася через недооцінення ворога.

«Річ у тому, що для того, щоб стримувати такого сильного ворога, нам потрібно дуже багато фортифікаційних споруд. На таку кількість людей тут не розрахували, тому хлопці підкопують собі бліндажі, окопи риють», — зазначає військовий. 

Водночас розбудова ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і досі. Журналісти «Слідства.Інфо» у травні провели декілька годин на будівництві одного з ВОПів (взводний опорний пункт — ред.). 

Зведення ВОПів на ділянках прориву росіян тривало впритул до наступу. Рота інженерної бригади з репортажу «Слідства.Інфо» знімалася з позицій та евакуйовувала техніку з-під Липців вже 10 травня.

Цей ВОП, що будували впритул до наступу, з запланованої «другої лінії» став «нулем». Завершити його не встигли. Замком роти інженерної бригади у репортажі запевняє, що вони все викопали, тільки не встигли обшити деревом.

Окрім відсутності або незавершеності укріплень, деякі військові у розмові із журналістами «Слідства.Інфо» скаржилися ще й на якість проведених робіт.

«Є тупо серед поля стоїть якась будка з бетону. Такі фортифікаційні споруди навіть пі**ри будують біля посадок, на висотах, щоб логістику туди можна було зробити вздовж посадки, щоб тебе принаймні менше було видно. У нас це зроблено було — там шмат, там шмат — суцільної лінії немає. Місцями це зроблено тупо в ямі. Всі паводкові води будуть туди спускатися, звідкіля нічого не побачиш», — прокоментував військовослужбовець.

Як реагують на критику у публічному полі? 

Після виходу матеріалу CNN, у якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» також наголошує, що укріплення на їхній ділянці не були підготовлені, підрозділ виходить із публічною заявою про нібито неправдивість та необʼєктивність цього твердження. 

«Нам важливо, аби інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів — зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст», — йдеться у дописі.

Повпливати намагалися і на матеріал журналістів «Слідства.Інфо», що зачіпає тему фортифікаційних укріплень на Харківщині. 

Зокрема, просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. «Переконати» журналістів намагалися протягом трьох днів. При чому робили це представники різних рівнів. Деякі з них апелювали до того, що тема фортифікацій зараз — «політичне питання», а згадка у цьому контексті конкретних підрозділів може призвести до «тиску на них згори». 

Загальну картину, зрештою, з укріпленнями на Харківщині побачити складно з кількох причин. По перше, через розділену відповідальність. Якщо грубо: за розбудову «першої лінії» відповідальні самі підрозділи Сил оборони, за «другу» — інженерні бригади, за «третю» — місцеві ВЦА. По друге, офіційно отримати відповідь на запитання «Наскільки готова «друга лінія» оборони?» неможливо. У Силах підтримки кажуть, що така інформація може бути корисна ворогу.

На разі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону  на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ. 

Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь. 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Настя Горпінченко, «Слідство.Інфо»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
402
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду