Це дослідження здійснене за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. 

Дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України» містить:

• аналіз ситуації у сфері медіа на ТОТ із 2014 року – централізацію медіапростору в Криму та окупованих частинах Луганщини та Донеччини;
• порівняння цифрових та інформаційних агенцій на ТОТ – міністерства в окупованих Херсоні, Запоріжжі, Луганську, Донецьку і Криму та їхні відносини між собою і з Росією;
• огляд медіаімперії Є. Пригожина – аналіз особливостей «фабрики тролів» і телеграм-каналів, пов’язаних із угрупованням «Вагнер», а також оцінку впливу цієї медіаімперії на ТОТ, зокрема ролі Олександра Малькевича;
• огляд ключових ЗМІ, проросійських інтернет-видань і локальних телеграм-каналів, а також аналіз зв’язків між ними.

Станом на 2024 рік медійний простір на тимчасово окупованих територіях є централізованим та підпорядкованим російській владній вертикалі. Ця система не виникла одразу в 2014 році – її розвиток був поступовим і нелінійним. Централізація медіа-ландшафту на окупованих частинах Донецької та Луганської областей відбулася шляхом створення міністерств, що займаються інформаційною політикою, а також медіа-холдингів – «Республиканский медиахолдинг» (РМХ) і «Луганьмедиа». В окупованому Криму, однак, з огляду на його швидку анексію Росією, місцеві ЗМІ були безпосередньо підпорядковані Кремлю. Міністерства, що займаються інформаційною політикою, були створені незабаром після окупації Криму і окремих територій Донецької та Луганської областей.

Цікаві тенденції спостерігаються щодо кадрового складу ЗМІ на окупованому Донбасі. Місцевих працівників можна розділити на 2 підкатегорії: 1) тих, хто раніше працював у медіа, і 2) тих, хто не має відношення до галузі. Останні, найімовірніше, зберегли свої посади завдяки хорошим відносинам з окупаційною владою, яка потребувала працівників з огляду на масовий відтік медіапрофесіоналів, починаючи з 2014 року.

Дослідникам вдалося ідентифікувати ключових медійних акторів та встановити мережеві зв’язки між ними. Нижче представлена деталізована інтерактивна мапа цих зв’язків, зібраних у базі даних  Neo4.

Тоді як Мінцифри окупованої частини Херсонської області є доволі активним, Мінінформації в окупованій Запорізькій області існує «на папері» та не виглядає особливо активним чи впливовим. Згідно з наявною інформацією, нагляд за інформаційною політикою на окупованих територіях здійснює адміністрація президента, зокрема перший заступник глави АП Сергій Кірієнко.

Фізично захоплюючи, переналаштовуючи обладнання на теле- і радіостанціях чи переоформлюючи газети, російські окупанти після початку повномасштабного вторгнення спочатку використовували ті ж самі «методи», що й під час так званої «кримської весни» 2014 року. Це було зроблено для того, щоб встановити повний контроль над медіапростором окупованих територій і якнайшвидше почати «годувати» місцеве населення російською пропагандистською продукцією.

Російський пропагандист і медіаменеджер Олександр Малькевич є однією з ключових фігур російської пропаганди на окупованих українських територіях. З 2022 року він активно працює над налагодженням зв'язків між місцевими колаборантами та російськими ЗМІ, людськими та фінансовими ресурсами, створюючи мережу медіа на окупованих територіях. А також активно вербує та навчає українську місцеву молодь для участі у своїх медіапроєктах. Зокрема, за його активної участі лише за три місяці було створено 3 телеканали: «Таврія ТВ» в Херсоні (після звільнення переїхав до Генічеська), «За!» в Мелітополі (тут був створений новий медіахолдинг «ЗаМедіа», що включає телеканал і радіостанцію), і «Мариуполь 24».

Говорячи про зміни в медійному ландшафті на ТОТ, не можливо обійти увагою медійну імперію Євгенія Пригожина. Окрім військової сили, Пригожин створив ще один інструмент для просування інтересів Кремля – медіаімперію, до якої увійшли відомі «фабрики тролів», низка ЗМІ та мережа телеграм-каналів. Його канали початково були створені для критики опозиції і озвучення більш сміливих, ніж в офіційному дискурсі ідей. Після лютого 2022 року його канали переключилися на війну проти України, поширювали тематичні новини та відео, які часто з'являлися там набагато швидше, ніж в офіційних ЗМІ. Ці телеграм-канали також відкрито критикували російське військове командування, чого не могли робити інші російські ЗМІ. Завдяки цьому, а також загальному зростанню популярності групи Вагнера, їхня аудиторія значно збільшилася. Після невдалого перевороту Пригожина і його смерті структурна цілісність цих медіаактивів розпалася, але Кремлю, ймовірно, вдалося перехопити і зберегти принаймні деякі шматки його колишньої медіаімперії. Наприклад, хоча зв'язок Малькевича з Пригожиним залишається невизначеним, він продовжував успішно працювати на ТОТ, організовуючи медіатренінги та вербуючи молодь для просування російської пропаганди. Ця діяльність, ймовірно, значною мірою фінансується «Фондом розвитку нових медіа» Малькевича.

Кількісний аналіз свідчить про те, що проросійські телеграм-канали та ЗМІ, спрямовані на ТОТ, тісно пов'язані між собою та функціонують як окрема екосистема, переплітаючись з іншими російськими та проросійськими ЗМІ та телеграм-каналами. Дослідникам вдалося оприявнити мережу проросійських сайтів, орієнтованих на окуповані території України, – виявлено 232 825 взаємозв'язків між різними вебдоменами. Використана методологія передбачає використання розвідувальних даних з відкритих джерел (OSINT) та аналітичних інструментів, зокрема збір доменних імен з бази даних Neo4j, виокремлення перших 50 доменів за допомогою компанії — постачальниці даних Open Measures, а також аналіз за допомогою Ahrefs вхідних та посилальних доменів, а також вихідних посилань. Виявлено також мережу орієнтованих на окуповані території України телеграм-каналів. Аналіз включав відбір 200 найактивніших каналів, виявлення та фіксацію 21 935 зв'язків між каналами, нормалізацію та агрегування даних, а також фільтрацію каналів із щонайменше 5 зв'язками для створення остаточної карти мережі. Методологія поєднує збір даних, аналіз за допомогою Telemetr.io та картографування взаємозв'язків, щоб надати уявлення про динаміку мережі телеграм-каналів у контексті TOT.