Центр психічного здоров'я та реабілітації «Лісова поляна» при МОЗ України видав рекомендації для журналістів та медійників про те, як правильно писати про людей, що пережили російський полон. Про це повідомляється на сторінці ГО «Вільний вибір».

Рекомендації склала психологиня, травмотерапевтка та заступниця директора з психологічного напряму Центру «Лісова поляна» Тетяна Сіренко.

«Коли захисників та захисниць звільняють з полону — це подія, про яку неможливо мовчати. І не потрібно. Висвітлювати ці події — важливо. Але це потрібно робити обережно, щоб не завдати шкоди як тим, хто досі перебуває в полоні, так і тим, хто його пережив», — пишуть автори рекомендацій у фейсбуці.

Зокрема, рекомендується вживати терміни «звільнені з полону», «звільнені особи», «людина, що пережила полон і тортури» замість «військовополонені» чи «експолонені».

Журналістам радять ставитись до них не як до жертв чи потерпіли, а як до людей, що отримали гіркий досвід, проте пережили його.

Рекомендується подавати інформацію про повернення особи в більш оптимістичному ключі. Не варто розпитувати про те, хто залишився в полоні, як катували інших людей та інші деталі, які впливають на процес обміну.

Також не варто надмірно героїзувати людей, що пережили полон, знецінювати їхній досвід, як і катастрофізувати ситуацію.

Натомість рекомендується робити акцент на мотивації, на тому, що допомогло людині впоратись, і на тому, що ці події вже позаду.

Крім того, до людини після полону варто ставитись з повагою — не фотографувати чи фільмувати без дозволу, особливо значущі особисті моменти, як-от першу розмову по телефону. Не варто без дозволу торкатись чи обіймати та детальні розпитувати на чутливі теми. Натомість потрібно питати про згоду на будь-який тілесний контакт, фото чи відео.

• Читайте також: Як писати про ветеранів і ветеранок: рекомендації ветеранів і команди Українського ветеранського фонду