Запорєбрики святкували знаєте що? 50-річчя початку будівництва БАМу! Це було в квітні. Був «бальшой празнічний канцерт». І якби просто «канцерт». А сам невизнаний Україною «президент» Путін виступив там із промовою. Це означає, що він надавав цій події особливої політичної ваги.

Я випадково наткнувся на це в мережі. Перша реакція: такого не може бути! А потім згадав, що давно вже зарікся від подібних оцінок щодо балалайні, бо там може бути все.

Хто не знає, БАМ — Байкало-Амурская магістраль. Тобто залізниця. І як належало в совку — там не просто будували чи працювали, а «здійснювали трудовий подвиг». Чи не кожна будова оголошувалася «ударнай камсамольськай стройкай». Просто масштаби були різні. Були районні, обласні республіканські та всесоюзні.

БАМ був саме всесоюзною. Щодо нього приймали рішення з’їзд КПРС, ЦК КПРС, рада міністрів СРСР.

Метушня навколо подібних проєктів (правда, таке слово тоді не вживалося) відбувалося з гучним пафосом. Оголошувалася мобілізація, як на війну. Охочим виписували не хухри-мухри, а «камсамольськая путьовка». Толку від неї було нуль. Але пропагандистський ефект неабиякий. Мабуть.

Загалом перші колії на БАМі, який тоді ще так не називався, прокладали зеки з ГУЛАГу у 30-х роках. Можна було б відзначати не 50, а 90 років. Число явно солідніше. Щось вони там у Кремлі недопрацювали.

Ви скажете, що це трохи незручно — відзначати рабську працю. Але це нам було б незручно. А в них там вусатий тарган Сталін цілком пристойний персонаж, ефективний, прости Господи, менеджер. Думаю, він був би незадоволений, якби дізнався в пеклі, що його здобутки ігнорують і відрахунок ведуть від часів маразматичного Брежнева.

Принагідно відзначу, що на початках усі «ударні будови» покривалися не стільки комсомолом, скільки зеками. Біломорканал згадайте.

Я думаю, якби воскрес Курт Вандербільдт, американський підприємець, який після Громадянської війни у США збудував американську залізничну мережу, котра зшила величезну країну та не дозволила їй розпастися, довго б сміявся, коли б раптом дізнався, що у Вашингтоні на честь 150-річчя початку будівництва Нью-Йорксько-Чиказької магістралі відбувся урочистий концерт, який відкрив президент Байден. Звучить смішно, чи не так? Так само, як звучав би заслужений або народний артист США.

На тому урочистому концерті був представлений весь заслужений і народний російський нафталін — Юрій Антонов, Лев Лещенко і так далі. Хіба Пугачової забракло, яка нині ніби в опозиції. Ну і Кобзону місце було б саме там, але він вже самі знаєте де дає концерти тим, хто в Україну воювати припхався.

Концерт само собою називався «Слишіш врємя гудіт — БАМ!». Така пісня була, яка мала на меті підняти совєцьку маладьож на черговий трудовий подвиг. До речі, там були розкішні слова: «Солнце в небе светит МУДРО, Молодеет древний край. От Байкала до Амура Мы проложим магистраль». Автором віршів був дуже популярний на той час мало не живий класик Роберт Рождественський. Мабуть, він був не менш мудрим, ніж його сонце. Не відмовлявся графоманити, бо за таке платили чималі гроші.

Питання:на чорта вони це роблять? Відповідь ніби очевидна: ностальгують за совком. Принаймні Путін ностальгує, тому думає не про майбутнє, а про світле минуле. Але ж можна було б щось привабливіше знайти, ніж покритий мохом БАМ і тому подібні запліснявілі смаколики. Життя показало: ні, не можна! Русскій мір уже ні на що не здатен.

Власне, у нас свій подібний приклад був. 2010 року тоді ще упевнений у собі Віктор Янукович організував відзначення 75-річчя стахановського двіженія. Це тоді, коли Олексій Стаханов на Луганщині з допомогою кількох помічників нарубав якусь захмарну кількість тонн вугілля. Хто не знає — це був один із, як тоді казали, трудових починів, котрий мав надихнути радянських людей працювати більше за менші гроші.

Ключовим моментом цього відзначення було побиття рекорду Стаханова. Шахтарю, який за це взявся, Янукович «за встановлення визначного результату у видобутку вугілля, самовіддану шахтарську працю і трудову доблесть» присвоїв звання Героя України.

За всієї поваги до шахтаря та його праці. Але. Маючи сучасний рівень техніки, побити рекорд 75-річної давнини і подавати це як видатне досягнення — це суцільна нудна, офіційозна, бюрократична клоунада. Але не смішна.

Ну відзначав би Путін той БАМ та інше подібне ніщо десь там собі на Росії. Так ні. Вони ж до нас пхаються. І нічого пристойного запропонувати не здатні. Комунізм — це хоч утопія, але на перших порах він захоплював уми й душі багатьох і це була одна з причин, чому він здобув владу. А тут що?

Колись Ленін сказав, що комунізм — це савєцкая власть плюс еліктріфікація всєй страни. Я би перефразував: «русскій мір» — це власть *уйла плюс ідіотізація всєй страни.