Побороти ворожу брехню: як працює Центр протидії дезінформації
Понад три роки при Раді нацбезпеки й оборони України (РНБО) функціонує Центр протидії дезінформації (ЦПД). У п’ятницю, 19 квітня, Андрій Коваленко та його команда зібрали медійників у Києві, аби більше розказати про роботу Центру, про те, які виклики їм доводиться долати та які завдання перед собою ставлять.
Андрій Коваленко, керівник ЦПД
«Наша головна задача — це аналіз поточних загроз, які існують в українському інфопросторі, та протидія їм, — каже Андрій Коваленко. — Також ми аналізуємо все, що відбувається в іноземному медіапросторі — англомовному, іспаномовному, франкомовному тощо. Все, що стосується захисту інтересів України, все, що стосується дезінформації, яку запускає Росія стосовно виявлення інструментів запуску цієї дезінформації».
Також він представив своїх заступників Євгена Сербіна, Анаїт Хоперію та Аліну Бондарчук. Загалом у центрі є 52 людини та чотири департаменти, які безпосередньо займаються роботою та виконанням поставлених задач.
За словами керівника ЦПД, центр працює з усіма українськими спецслужбами та найрізноманітнішими державними органами.
«З Головним управлінням розвідки ми проводимо певні медіакампанії щодо протидії різним фейкам, прогнозуємо діяльність росіян на місяці вперед. Є певна інформація щодо роботи й планування інформаційних операцій проти України — ми в координації з розвідкою розробляємо контроперації протидій цим ворожим операціям. Зі Службою безпеки України, безпосередньо з ДЕКІП (Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ) ми готуємо, зокрема, списки ворожих телеграм-каналів, тікток-каналів, інших публічних каналів. А також ми постійно обмінюємося інформацією щодо людей, які поширюють дезінформацію, для того, щоб вживати законних дій проти них. Працюємо і з поліцією, і з Офісом президента — є чимало випадків, які є доволі чутливими. Наприклад, один із таких — це питання повернення українських дітей, що є ініціативою безпосередньо президента України. По ньому розповсюджується дезінформація, наприклад, що Україна насправді не повертає дітей, а відправляє їх на органи й так далі. Цієї дезінформації дуже багато по Близькому Сходу розповсюджується. Ми це відстежуємо. Також Мінцифрі вдячні за те, що разом із ними ми зараз поширюємо контент, який виробляємо», — сказав Андрій Коваленко.
Окрім того, ЦПД має партнерів серед неурядових і міжнародних організацій, зокрема United24, Molfar та інші. Відтак фахівці ЦПД постійно моніторять 150 тікток-каналів, 101 ютуб-канал, 280 фейсбук-акаунтів, 449 телеграм-каналів, 156 іноземних інтернет-ресурсів, ресурси 296 різних організацій, які поширюють свій контент, і 812 спікерів, які поширюють дезінформацію українською, російською, німецькою, англійською мовами.
«Дій багато, але зупинимося на тих, які були за останній час. Операція “Майдан-3”. Ви всі її чули. Багато хто сміявся з назви. Насправді назву не ми придумали й не розвідка придумала. Росіяни дійсно назвали цю операцію з дискредитації української влади, зокрема, її уявної нелегітимності “Майдан-3” у своїх офіційних документах, які розвідка отримала. І ми бачили ці документи. Апогей цієї операції розрахований на травень і вона буде тривати протягом усього літа. Нами спільно з ГУР було ухвалене рішення увійти в комунікацію на ранніх етапах і повністю розкласти, з чого ця кампанія складається, які спікери до неї залучені. І загалом комунікація щодо цієї теми у нас була велика і вдалося збити першу хвилю. Зараз ця кампанія триває у західних медіа й на західні авдиторії, зокрема в мережі Х, з організацією сітки блогерів і медіаресурсів, які поширюють наративи на кшталт “Путін провів вибори й він — демократ, а Україна вибори не проводить і її президент нелегітимний”. Відтак вони переконують, що не треба Україні допомагати зброєю».
Ще з прикладів, який він навів, — інформаційна атака з дискредитації головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Ще одна кампанія, яка почалася після зміни головнокомандувача — зі зриву мобілізації загалом і зі зменшення довіри до Збройних сил України.
«Загалом це частина загальної кампанії, але дискредитація планувалася щодо того, що Олександр Сирський нібито має російське коріння, зв’язки, які він нібито тісно підтримує з Росією. Знаходилися його фейкові друзі, інколи з заблюреними обличчями, якісь там родичі, якісь сусіди — це все масово поширювалося, зокрема, через тікток. Кампанія була десь двотижнева, саме після вступу на посаду Олександра Сирського. Відповідно, ми також реагували, як від центру, так і спільно з Генштабом, розробляли кампанію з протидії для того, щоб пояснити, що Олександр Сирський — це людина, яка керувала київською оборонною операцією, коли були здобуті значні перемоги в період командування саме цієї людини», — пояснив керівник ЦПД.
Також ЦПД, за словами Андрія Коваленка, відстежує діяльність російських дезінформаційних мереж, які працюють у Європі та на Заході загалом. Одна з таких — мережа «Правда», до якої залучені близько 25 ресурсів у всіх країнах НАТО. Ці ресурси, пояснює Коваленко, ведуться мовами країн НАТО й поширюють дезінформацію щодо українського військово-політичного керівництва, щодо нібито нелегітимності президента, щодо відсутності боєприпасів у ЗСУ, щодо необхідності перемовин тощо. Фінансується ця мережа з державного російського бюджету та діє паралельно, зокрема, з проєктом Віктора Медведчука «Друга Україна», яка також шукає «експертів» у медіа для просування в Європі вигідних Росії наративів.
Також, за словами Андрія Коваленка, досі залишаються навіть в Україні канали з антиукраїнським спрямуванням, наприклад, «Вишка», «Да, это так», які досі транслюють різних експертів із каналів Мураєва-Медведчука.
Щодо цього Андрій Коваленко пояснює: «Вони користуються тим, що дуже важко Ютубу доводити необхідність блокування певних ресурсів навіть на регіон України. Ми заблокували канал Діани Панченко, нам вдалося довести це завдяки роботі колег із СБУ. А до новостворених каналів вони постійно вимагають якісь нові аргументи, відповідно, наративної частини дуже часто недостатньо для того, щоб заблокувати пропаганду в ютубі. Інколи там навіть може бути таке, що недостатньо буде вже й санкцій, запроваджених проти конкретних людей. Це важкий процес, він не швидкий».
Загалом, за його словами, завдяки ЦПД заблоковано 200 ютуб-каналів, щоправда, в основному лише для території України, та віднедавна 24 тікток-канали. «Мирослав Олешко дуже кричав, що це — наступ на свободу слова, а Ігор Мосійчук якось перестав нас згадувати, мабуть, теж щось відчував», — пожартував із цього приводу Андрій Коваленко.
Особливо керівник ЦПД пишається спільною роботою з OSINT-агенцією Molfar із розслідування дезінформації в африканських країнах. У них, за його словами, російські посольства безпосередньо купують публікації в медіа, підкуповують місцевих журналістів, щоб поширювати брехню про Україну. Центр спільно з Molfar намагаються виявляти та нейтралізувати це.
Аліна Бондарчук, заступниця голови ЦПД
Аліна Бондарчук займається напрямком комунікацій із медіа та громадськістю, крім того, її відділ відповідає за інформування про роботу ЦПД в соцмережах — фейсбук, Х, ютуб, вайбер, а також за ведення сайту Центру. Окрім того, Аліна Бондарчук курує різні публічні проєкти та співпрацю з іншими медіапроєктами чи блогерами.
Вона перерахувала, про які проєкти йдеться: «Наприклад, це “Культуртригер”, це “Історія без міфів” Владлена Мараєва, який розвінчує історичні міфи та деякі стереотипи, які досі чомусь живуть в Україні та світі. Також у нас є рубрики з каналом “Еспресо” — був такий період, що треба було комусь вийти з роз’ясненням деяких наративів. Вони були не досить популярними, але саме ці інфографіки зробили певний фурор у той час. Наші особисті інфографіки, які ми виконуємо для пояснення певних тем, і відеопродукти — це те, чим ми пишаємось найбільше. Проєкт “Станція Краматорськ” спільно з “Укрінформом” — 51,3 мільйона переглядів із грудня минулого року. Ведучі проєкту — Костя та Влада Ліберови. Ми запрошуємо різних військових, які розповідають дуже цікаві, подекуди непопулярні, але потрібні речі. Подкаст “Поговоримо” спільно з VoxCheck, куди ми запрошуємо різних спікерів поговорити про стереотипи, фейки й різні історії, які також прижилися у світі та України. Ютуб-проєкт “Про війну” — це подкаст нашого керівника спільно з Дипломатом з “Азову” і з запрошенням різних військових, які теж порушують важливі питання та деякі незручні, але дуже потрібні історії, — маємо цифру 60 мільйонів переглядів із грудня 2023 року. Подкаст “ДезінFAKEція”, де ведучі — я і наш керівник департаменту медіаграмотності Іван Скачко, — також розповідаємо про тижневі тенденції, досить гостро, досить цікаво і частково з гумористичною подачею намагаємося пояснювати людям складні речі простими словами. Проєкт “Обличчя пропаганди” — тут ми розповідаємо про спікерів на Заході, які поширюють навмисно або ненавмисно російські наративи».
Особливо Аліна Бондарчук відзначила проєкт під назвою «Центр дослідження мордоRU», який лише за місяць існування має 505 тисяч переглядів. Це подкаст, у якому розповідають про історичні міфи та показують, що в Росії нічого не змінюється. Наприклад, колись були піонери, а тепер по суті це такий собі «Путінюгент».
Окрім того, ЦПД співпрацює з журналістом і блогером Олексієм Приймаком, який започаткував проєкт PostPast — «Детектор медіа» робив про цей проєкт окремий матеріал.
Також Центр має деякі англомовні продукти.
«Перший продукт — це Hate Speech. Ми його створили спільно з Нацрадою і публікуємо на мультимедійній платформі іномовлення України. В чому суть проєкту. Нацрада фіксує випадки, коли пропагандисти в ефірах погрожують країнам Заходу, наприклад, підірвати Польщу, встромити “Байрактар” у горло Анналені Бербок і таке інше. Ми це все публікуємо і поширюємо на англомовну аудиторію. А також англійською маємо аналітичний проєкт для Х та інстаграм спільно з United24, який запустили лише днями. Це відео до 5 хвилин. United їх адаптовує під свою аудиторію, відповідно, зі своїм графічним дизайном. І стараємося, знову ж таки, показувати, що з російськими наративами не так», — розповіла вона.
Анаїт Хоперія, заступниця керівника ЦПД
Аліна Бондарчук відповідає за публічні комунікації, а у віданні Анаїт Хоперії більш аналітична робота. Частина є закритою та не підлягає розголошенню. Проте вона розповіла про міжнародну співпрацю ЦПД.
«Завдяки нашим домовленостям із Центром передового досвіду НАТО вперше Україна представлена в цьому центрі. Це аналітичний мозковий центр НАТО зі стратегічних комунікацій, і представник нашого центру відряджений туди. Завдяки Латвійській Республіці, яка фінансує його перебування там, ми, скажімо так, проторили цей шлях для наступних українських представників із різних державних органів», — розповіла вона.
Також її відділ займався комунікаціями з платформами «Ютуб» і «Тікток», завдяки яким і вдалося домогтися тих блокувань, про які розповів Андрій Коваленко.
«Найперше, ми, звичайно, працювали з “Метою”. В “Меті” є представник, який безпосередньо працює з Україною. І, окрім того, що ми напряму можемо звертатися до них — там є акредитовані громадські організації, як от StopFake, завдяки яким ми теж можемо передавати інформацію для фактчекінгу. І це, грубо кажучи, нам полегшує життя. З самого початку ми зрозуміли, що нам у будь-якому разі треба добиватися того, щоб ми були в “білому” списку державних органів в Україні. І тепер завдяки цьому ми можемо блокувати ютуб-канали. Це — дуже важка робота, тому що по кожному каналу треба аргументувати, яким чином цей канал, контент або людина, яка розповсюджує цей контент, порушує наше законодавство. Не завжди достатньо аргументації. Бувало і таке, що ми передавали 50 каналів, але жодного з них не заблокували. Але у нас є результати — 200 каналів уже заблоковано. Будемо намагатися далі таким чином працювати», — розповіла Анаїт Хоперія.
З тіктоком, каже вона, допомогла налагодити прямий контакт якраз представниця «Мети». «Тобто вона рекомендувала звернутися до нас. Представники тіктоку нам написали, й ми почали співпрацю. Після довгих переговорів ми підготували звіт, і вони зрозуміли, що Центру можна довіряти, бо він у “білому” списку державних органів. Ми направляємо туди інформацію, аргументуємо, вже передали 45 каналів на блокування, окрім того, що 24 вже заблоковано. Тому чекаємо на результати», — розповіла вона.
А найближчим закордонним партнером ЦПД вона назвала Консультативну місію Європейського Союзу в Україні. Разом із нею ЦПД проводить тренінги для державних органів і розробив посібник із протидії дезінформації.
Серед країн, за її словами, головним партнером ЦПД наразі є Польща.
«Є такий Центр урядової безпеки в Польщі. Коли вперше зафіксувалися фейкові листи з приводу нібито депортації українців з-за кордону для подальшої мобілізації, інших фейків, які розповсюджувалися в російських телеграм-каналах, але не тільки у нас у країні, а й у Польщі, — ми вирішили комунікувати разом. Тобто тут ви бачите наші публікації, а поляки — публікації урядового Центру безпеки Польщі. Якийсь час насправді була пауза, тому що в Польщі були певні зміни. І зараз ось ця команда, яка працювала з нами у Центрі безпеки, перейшла до Збройних сил Польщі й ми будемо і надалі активно працювати», — розповіла вона.
Серед інших важливих міжнародних партнерів, каже Анаїт Хоперія, — Шведське агентство психологічного захисту, знайомство з яким якраз відбулось у консультативній місії ЄС. Зараз центр активно працює, щоб нарощувати партнерські зв’язки з європейськими країнами й разом протидіяти російській дезінформації.
Титульне фото: пресбрифінг Центру протидії дезінформації
