У результаті дослідження про те, з якими складнощами стикаються медійники, висвітлюючи тему відбудови України, та чи приділяють увагу в матеріалах гендерно чутливому відновленню, виявилося, що більшість опитаних — 73% — особисто робили матеріали на цю тему.

Щоб з’ясувати це, ГО «Жінки в медіа» опитало 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій.

Крім того, дослідження показало, що найчастіше матеріали про відновлення виходять у форматі новин — це робить половина опитаних медіа. Ще 28% журналістів вибирають для цього формат інтерв’ю, 27% — аналітичні статі, 5% — репортажі. Інші жанри використовують 4% опитаних.

«Варто зазначити, що “новина” в журналістиці переважно передбачає оперативне, коротке інформування без різнобічних коментарів, аналітики та занурення в проблематику. Це означає, що для висвітлення теми відновлення з урахуванням гендерної оптики доцільно використовувати розлогі аналітичні та художньо-публіцистичні жанри», — коментують автори дослідження.

Що стосуються гендерно чутливого відновлення, то найчастіше медіа пишуть про:

• надання соціальних послуг вимушеним переселенцям;
• надання соціальних послуг людям з інвалідністю, людям старшого віку та врахування їхніх інтересів у процесах відновлення;
• урахування інтересів маломобільних груп;
• повернення полонених та їхню реабілітацію. 

43% опитаних поставали перед труднощами, висвітлюючи тему відновлення, стверджують в ГО «Жінки в медіа». Найчастіше медійники стикаються з небажанням надавати інформацію чи браком комунікації з боку представників органів влади різних рівнів. На другому місці у переліку труднощів — брак експертів у темі відновлення.

Майже 10% усіх опитаних вважають проблемою невелику кількість переглядів, яку набирають матеріали на тему відновлення.

Серед інших складнощів роботи з темою відбудови: 

• брак небанальних героїв та історій; 
• відсутність інтересу до теми в авторки/автора матеріалу;
• складнощі доступу до прифронтової чи окупованої території;
• перепони в отриманні оперативних експертних коментарів для новин; 
• складність визначення питання відбудови поза її фізичним виміром, коли йдеться не лише про будівництво та інфраструктуру, а й про соціальний, культурний, освітній та інші рівні відбудови.

Чи важливий компонент гендерної чутливості в темі відновлення? 69% опитаних відповіли на це питання ствердно. 14% респондентів не могли визначитися з відповіддю, а 11% заявили, що не вважають за необхідне наголошувати на цьому аспекті в матеріалах, хоча й визнають його важливість. Ще 5% не вважають гендерний компонент у відновленні важливим. 

75% учасників опитування, як з’ясувалося в результаті дослідження, бракує знань щодо гендерно чутливого відновлення. Не відчувають браку знань 11 %, а 14 % не мають однозначної відповіді на це запитання.

Підсумувавши ці дані, «Жінки в медіа» висловилася за необхідність провести роз’яснювальну кампанію для журналістів щодо важливості комунікації теми відновлення України — семінари, тренінги, круглі столи за участю представників різних ініціатив, що працюють у напрямку відновлення.

До того ж громадська організація рекомендує дати визначення терміна «відновлення», описати, що входить у це поняття, дати роз’яснення і рекомендації, як медійники можуть включати теми гендерно чутливого відновлення у свої матеріали.

«Жінки в медіа» рекомендують збирати дані та заохочувати використання статистики щодо відбудови України шляхом стимулювання журналістики даних. Зокрема, оголосити та провести всеукраїнський конкурс журналістських робіт на тему гендерно чутливого відновлення.

Громадська організація «Жінки в медіа» проводила онлайн-анкетування серед медіаспільноти з 8 до 20 лютого 2024 року. В опитуванні взяли участь 117 респонденток і респондентів із 94 українських редакцій та шість фрилансерів. Більшість становлять жінки — 106 респонденток, чоловіки — 11 респондентів.

Серед респондентів — 38% представників регіональних, 36% національних, 20% локальних медіа. 47% опитаних працюють в онлайн-медіа, у друкованих медіа — 18%, у редакціях мультимедійних платформ — 13%, на телебаченні й радіо — по 8%.

Читайте також:

• Майбутнє у фокусі. Чи спроможні громади до відновлення?
• Recovery Media Conference: 77% дискурсу щодо відновлення формують цифрові медіа
• «Тендітні троянди» зі «стрункими ніжками»: як українські медіа поширюють гендерні стереотипи

На фото — прапор України на будинку культури в селищі Леб'яжому Харківської області, квітень 2023 року

Фото: Поліна Куліш, «Ґвара Медіа»