Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа

Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа

2 Квітня 2024
481

Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа

«Жінки в медіа»
481
Результати дослідження ГО «Жінки в медіа».
Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа
Висвітлення теми гендерночутливого відновлення України: досвід медіа

Публікація дослідження на сайті «Жінки в медіа» за посиланням. 

В новій оцінці потреб України на відновлення та відбудову (RDNA3) за період з лютого 2022 року по грудень 2023 року, що нещодавно підготовлена Світовим банком, Урядом України, Європейською Комісією та ООН у координації з гуманітарними партнерами, серед іншого, наголошується про складнощі для медійного сектору України. Зокрема, українські медіа та журналісти продовжують свою діяльність, забезпечуючи доступ до інформації в умовах фінансового тиску та значних труднощів при пошуку, отриманні та передачі інформації.

Оскільки гендерно чутливе відновлення ставить у центр уваги потреби різних груп жінок і чоловіків, у тому числі через забезпечення їхньої рівноправної участі у відбудові уражених війною регіонів і громад, важливо допомогти українським медіа мати відповідну оптику для матеріалів про відбудову.

Це дослідження проводилося з метою з’ясувати з якими складнощами стикаються журналісти й журналістки, висвітлюючи тему відбудови України, та чи надається увага в таких темах гендерночутливому відновленню.

Резюме дослідження:

  • Було опитано 117 респонденток і респондентів з 94 українських редакцій.
  • Абсолютна більшість опитаних журналісток і журналістів вказали, що особисто брали участь у підготовці матеріалів на тему відновлення – 73%. Водночас відслідковується тенденція, коли журналісти по-різному розуміють що є процесом «відновлення України». Можна припустити, що це є наслідком нечіткої комунікації з боку стейкхолдерів. Наприклад,  викликає складність визначення питання відбудови поза її фізичним виміром, коли йдеться не лише про будівництво та інфраструктуру, а й про соціальний, культурний, освітні сфери. Дехто з журналістів вважає, що оскільки війна ще триває, то про відбудову зарано говорити. Крім того, деякі редакції вказують, що не розглядають ті теми, про які пишуть, як теми про відновлення, помилково вважаючи, що це тематика характерна для медіа прифронтових територій.
  • Найпоширенішим жанром для висвітлення теми відновлення серед опитаних медіа є новини. Майже половина з тих, хто висвітлює відновлення найчастіше використовують саме цю форму подачі інформації. Варто зазначити, що «новина» в журналістиці переважно передбачає оперативне, коротке інформування, без різнобічних коментарів, аналітики та глибшого занурення в проблематику. Як правило, новина не включає різних кутів подачі інформації. Це означає, що для висвітлення теми відновлення з урахуванням гендерної оптики доцільно використовувати розлогі аналітичні та художньо-публіцистичні жанри.
  • Серед усіх опитаних 43% вказали, що натрапляли на труднощі, висвітлюючи тему відновлення. Найбільш частою проблемою медіа вказують небажання надавати інформацію чи брак комунікації з боку представників органів влади різних рівнів. Цікаво, що медійники локальних медіа вказують на брак комунікації з представниками уряду та парламенту щодо відновлення України, особливо в соціальній сфері, а також недоступність документів уряду щодо планів відновлення України. Доцільним видається локалізації теми відновлення на конкретні регіони і громади. Журналістам локальних медіа варто звертати увагу на комунікацію з органами місцевої влади, щоби інформувати свою місцеву аудиторію.
  • Друга за популярністю проблема серед медійників  – брак експертів та експерток на тему. Йдеться про те, що складно журналістам підібрати таких експертів, тобто про суб’єктивну оцінку, а не про брак експертів, як факт. Одна із респонденток звернула увагу на те, що і в темі відновлення важливо приділяти увагу гендерному балансу в репрезентації експертного середовища.
  • У підтемах, що стосуються гендерно чутливого відновлення, з великим відривом за частотою медіа висвітлюють надання соціальних послуг вимушеним переселенцям. Другою за популярністю підтемою є надання соціальних послуг людям з інвалідністю, людям старшого віку.
  • Рідше йдеться про людей, що пережили складний травматичний досвід – полон, сексуальне насильство, пов’язане з війною (СНПК), досвід бойових дій, депортацію. Те, що ця тема звучить у медіа дещо рідше, можна також пояснити тим, що загалом цих історій менше, вони вимагають делікатності та професійної підготовки для роботи з темою. Медійники потребують навчання та роз’яснень як працювати з людьми, які пережили травму.
  • Абсолютна більшість 69% опитаних відповіли, що вважають компоненти гендерної чутливості у відновленні важливим для своєї аудиторії та готові враховувати ці аспекти в своїх матеріалах. Три чверті опитаних, тобто 75% зазначили, що їм бракує знань з питань гендерночутливого відновлення.
  • Перспективним видається розкриття теми гендерно чутливого відновлення через журналістику даних. Для цього потрібна гендерно дезагрегована за статтю статистика в різних сферах, як на загальнодержавному, так і на рівні громад. Органам влади важливо формувати та комунікувати таку статистику в різних сферах, як на загальнодержавному, так і на рівні громад, що дозволить створювати на їх основі публікації, зокрема, у жанрі журналістики даних.
  • Важливо розуміти, що тема гендерно чутливого відновлення є не тільки окремою темою, а й має бути врахована в журналістських матеріалах наскрізно. Й це врахування залежить від підвищення гендерної чутливості журналістів і медіа, тобто здатності визнавати існуючі гендерні відмінності, наявність у суспільстві дискримінації за ознакою статі, проявів нерівності та враховувати ці аспекти у своїх матеріалах.
  • Варто й надалі наголошувати, що гендерна рівність і недискримінація  — це базові журналістські стандарти, що закріплені у статті 15 Кодексу етики українського журналіста, й відповідно згадуються у новому Законі України «Про медіа».

Повне дослідження українською https://wim.org.ua/materials/hendernochutlyvoho-vidnovlennia-ukrainy/

Повне дослідження англійською https://wim.org.ua/en/materials/gender-sensitive-recovery-in-ukraine/

Матеріал виготовлено ГО «Жінки в медіа» завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека»: відповіді на виклики війни», який виконується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з ГО «Ла Страда - Україна», Асоціацією жінок-юристок України «Юрфем», Інформаційно-консультаційним жіночим центром, Українською фундацією громадського здоров’я та Центром «Жіночі перспективи» за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики. Відповідальність за зміст матеріалу несе ГО «Жінки в медіа».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
«Жінки в медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
481
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду