Три українські молоді дослідники запустили науково-публіцистичний дискусійний онлайн-майданчик лівого скерування — «Інститут Мазепи», на якому розміщуватимуться аналітичні матеріали про культуру, політику, економіку, історію та філософію. Про це в коментарі «Суспільному Культура» розповів співзасновник проєкту Владислав Стародубцев.

Крім Стародубцева, ресурс запустили Антон Крупко та Лесь Яковишин, який є головним редактором «Інституту Мазепи».

На своєму сайті вони позиціонують проєкт як «провідний науково-публіцистичний осередок української демократичної лівиці» і ставлять за мету створити «простір, об'єднаний спільними демократичними та егалітарними ідеалами, де в багатоголоссі думок панує дух свободи та діалог».

Як пише Суспільне, дослідники не мають на меті оперативно реагувати на новини, а тяжіють до «повільних» медіа, зокрема рівняються на такі часописи як Social Europe чи польську Krytyka polityczna. Їхня мета — регулярно знайомити українську авдиторію з якісними та актуальними матеріалами.

Своєю авдиторією в «Інституті Мазепи» вважають поціновувачів гуманітарних наук, академіків, активістів, захисників прав людини та людей, зацікавлених політичними ідеями.

Як розповів Стародубцев Суспільному, проєкт існує наразі суто на волонтерських засадах. За його словами, команда хоче зробити свій внесок у бачення прогресивної України, тож буде аналізувати боротьбу українців за незалежність, демократію та соціальні права, а також знайомитиме авдиторію з новітніми економічними, політичними й соціальними ідеями.

Стародубцев розповів Суспільному, що проєкт вирішили створити, оскільки не знайшли в українському середовищі прогресивної дискусії: «З одного боку, "Інститут Мазепи" намагається протистояти апологетиці радянської спадщини й комунізму, а з іншого — відродити традицію українського прогресистського руху, що була винищена СРСР».

Під прогресивізмом засновники проєкту розуміють традицію українського поступовства з кінця XIX ст., яка черпає витоки з праць Михайла Драгоманова. Своїми основними цінностями проєкт називає свободу, солідарність, рівність,  справедливість, інклюзивність, плюралізм та діалог. «Ми прагнемо зробити українську лівицю більш егалітарною, різноманітною та інклюзивною, а також забезпечити, щоби ліві ідеї могли створити більш рівне та відкрите суспільство», — йдеться на сайті проєкту.

Проєкт назвали на честь Ісаака Мазепи — прем’єр-міністра Української Народної Республіки часів Директорії (29 серпня 1919 — 26 травня 1920), міністра внутрішніх і земельних справ УНР, а згодом лідера української лівої еміграції.

У майбутньому до проєкту планують долучити економістів, соціологів та інших спеціалістів для «обговорення соціально-економічної політики, викликів воєнного часу та повоєнного дискурсу». Крім українців планують залучати міжнародних фахівців з Центрально-Східної Європи та регіонів, що були поневолені Росією, зокрема Центральної Азії, для обговорення спільного досвіду, деколонізації та декомунізації, спадщини радянсько-російського імперіалізму.

• Читайте також: Як народилися «Свідомі». Історія створення нестандартного медіа