Спостерігаючи за ринком медіа після 2020 року, я доходжу нерайдужних висновків.

Звісно, мова не тільки про гроші, а більшою мірою про те, що з ним відбувається й сталося в професійному плані.

Трішки історії. Колись давно, коли ринок бурхливо розвивався, що важливо — були професійні школи. Не в сенсі навчальних закладів, а в сенсі того, що людей навчали — на різних телеканалах, медіагрупах пізніше, в рекламних агентствах, у командах рекламодавців. Навчали ті, хто сам створював цей ринок, потім — установлював ринкові правила й умови.

Особливо великий внесок робила дослідницька компанія, яка виступала не тільки провайдером рекламної валюти, а й ментором, головним викладачем, консультантом, гарантом коректності розуміння та тим, хто міг професійно забезпечити дискусію на ринку.

Звісно, це мало неабиякий вплив і на розвиток професіоналізму ринку в цілому.

Ще певний, навіть довгий час цей професіоналізм підтримувався та передавався. Але, мабуть, зміни в менеджменті медіагруп, внутрішні ротації в них уже вивели на поверхню зовсім інші цінності — бізнес за будь-яку ціну. До цього додалася інша концепція взаємовідносин дослідницької компанії та ринку, ІТК та ринку (вона була змінена давно, але за певних умов, як відгомін інших змін, вплинула на ринок відкладено якнайгірше).

Ринок має хтось навчати, консультувати, протистояти суб’єктивізму, інформаційному шуму та викидам, захищати від потенційної корупції, відповідати стандартам, розуміти наш ландшафт, адаптувати провідні глобальні методики до локальних потреб, при цьому тримаючись best practice. Цей хтось — це дослідницька компанія, яка бере на себе відповідальність за послуги з вимірювання — головного дослідження для всього ринку. Це ІТК, але зі створеною командою професіоналів, які не обслуговують запити, а мають право та кваліфікацію (звісно, мова далеко не про PhD — це взагалі часто не має сенсу на практиці), підтверджену досвідом і часом.

До речі, згадалося, як ще років 8–9 тому були поширені різні освітні хаби, потім — освітні платформи (ще й зараз є). Але те все — або про гроші, або про сумнівну якість.

З’являються й ті, хто вже, маючи досвід, може робити різні проєкти, консультувати.

Але це більше про свою самореалізацію та пошук способів більшого заробітку.

Я ж розмірковую про повернення або перезапуск освітнього рівня медіаринку загалом.

Юлія Кахановська, медіаекспертка, ексдиректорка ІТК у 2020–21 роках

Ілюстративне фото: Getty Images