Як журналістам працювати в зоні бойових дій. Роз'яснення змін до наказу 73
Як журналістам працювати в зоні бойових дій. Роз'яснення змін до наказу 73
Головна новація – спрощення доступу акредитованих журналістів до роботи в зоні бойових дій та чіткий опис зон цього доступу (зеленої, жовтої та червоної).
Інститут масової інформації на основі роз’яснень Управління зв'язків з громадськістю Збройних сил та Управління преси та інформації Міністерства оборони публікує відповіді на найчастіші запитання журналістів щодо наказу 73.
Завантажити пдф-файл з текстом наказу 73 можна тут.
Як журналістам працювати в червоній зоні?
Червона зона – пункти управління військ, райони зосередження резервів, військові позиції, військові аеродроми, пункти базування корабельного складу ВМС, місця виконання бойових завдань Сил спецоперацій та розвідки, склади зброї тощо (детальний перелік міститься в наказі).
Невелика ділянка фронту належить до червоної зони, проте її межі можуть швидко змінюватися. Це залежить від інтенсивності боїв, переміщення техніки, особового складу.
Цивільним, зокрема журналістам, заборонено перебувати в червоній зоні не так через їхню власну безпеку, як через безпеку операцій. Дотепер робота медіа в червоній зоні була заборонена взагалі. Проте в новій версії наказу 73 така можливість з’явилася. Остаточне рішення щодо роботи в таких зонах ухвалює командувач відповідного угруповання військ.
Як потрапити до червоної зони?
Журналісти, які мають бажання попрацювати на локації, що належить до червоної зони, повинні повідомити про це в Управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Богдана Сеника або в Управління преси та інформації МО Ілларіона Павлюка.
Ці управління, своєю чергою, можуть подати клопотання до відповідного командування і попросити військових забезпечити присутність преси на тій чи іншій ділянці. Якщо ситуація це дозволяє і конкретна бригада погодиться, то зможе взяти до себе певну кількість медійників на певний час. Якщо охочих буде більше, то слід буде почекати наступної такої можливості. Рішення про присутність медіа в конкретний час у конкретному місці ухвалює командир бригади.
Можна також звернутися напряму в ОСУВ або підрозділ.
Чи потрібно узгоджувати фото, відео та цитати?
Наказ 73 передбачає перевірку відзнятого в червоній зоні матеріалу: якщо на фото чи відео потрапили об’єкти, які не можна публікувати, їх попросять видалити. У якому саме форматі відбувається узгодження, журналісти та пресофіцери домовляться на місці. Про узгодження цитат у наказі не йдеться.
Як журналістам працювати в жовтій зоні?
Жовта зона – пункти постійної дислокації, райони відновлення боєздатності військових частин, райони виконання бойових завдань загальновійськових підрозділів у районах оборони, а також підрозділів артилерії (особливо тих, що мають новітні зразки озброєння, надані державами-партнерами), підприємства, які виробляють продукцію військового призначення, навчальні центри підготовки військ (детально читайте в наказі).
Раніше працювати в жовтій зоні формально можна було лише в супроводі пресофіцера, що на практиці виливалося в абсурдні недопуски журналістів туди, де спокійно живуть і працюють цивільні.
За новим наказом, доступ медіа до жовтої зони спрощується, якщо йдеться про роботу там, куди можуть вільно заїхати цивільні. Наприклад, у Херсон (окрім узбережжя та військових об’єктів). Але слід пам’ятати, що Авдіївка, скажімо, жовтою зоною не є. Так, там досі живуть цивільні, але лише тому, що не евакуювалися з якихось причин. Вільного доступу цивільних до Авдіївки немає.
Кому писати заяву про доступ до жовтої зони?
Наказ говорить, що акредитовані журналісти можуть працювати в жовтій зоні без супроводу пресофіцера в межах погодженого маршруту на підставі заяви, яка розглядається не більш ніж три дні.
Проте в МО та ГШ сподіваються, що на практиці все має відбуватися простіше: журналіст пише пресофіцеру відповідного напрямку, що планує бути в певному місці в певний час, отримує “плюсик” і може їхати. Жодних заяв на бланках з мокрими печатками.
Зараз в Україні діє чотири оперативно-стратегічні угруповання військ (ОСУВ): “Хортиця”, “Таврія”, “Північ” і “Одеса”. Вони мають речників, які ротуються. Узгоджувати маршрут потрібно з актуальним речником відповідного ОСУВ.
Якщо ж погодження затяглося на понад три дні – можна скаржитися в управління Сеника чи Павлюка.
Коли потрібен супровід пресофіцера в жовтій зоні?
Логіка така:
- якщо йдеться про роботу виключно з цивільними та в громадських місцях, то супровід не потрібен;
- якщо медіа хоче попрацювати з військовими чи на військових об’єктах у жовтій зоні, то зможе туди потрапити лише з дозволу та в супроводі пресофіцера.
Скажімо, Берислав Херсонської області – це жовта зона, де живуть цивільні. Але берегова лінія є червоною зоною. Попередня редакція наказу 73 дозволяла командуванню не пускати журналістів до міста, проте зараз доступ для акредитованих медійників вільний (окрім берега).
Що робити журналістам, які постійно живуть у жовтій зоні?
Якщо вони мають акредитацію ЗСУ і працювали тут раніше, то про них уже знає відповідне оперативно-стратегічне угруповання військ, тож їм не треба ні з ким узгоджувати роботу у власному місті. Якщо планується переміщення між локаціями жовтої зони, то слід узгодити маршрут із пресофіцером.
Як діяти, якщо журналіст узгодив маршрут у жовту зону, але його не пропускають на блокпосту?
Для таких випадків слід мати контакти у військовій адміністрації та ОСУВ (яких до того попередити про приїзд).
Як записувати інтерв’ю та коментарі з військовими?
Відповідно до нових змін, чітко визначено, хто й кому надає дозвіл на інтерв’ю. Щоб поспілкуватися з командиром роти, не потрібен дозвіл головнокомандувача, як це було донедавна. Тепер це в компетенції його прямого командира. Термін розгляду запиту – до п'яти діб.
Як отримати акредитацію ЗСУ?
Процес оформлення акредитації майже ЗСУ не змінився. Потрібно надіслати на електронну пошту newsmodu@gmail.com такі документи:
- сканкопія паспорта (1–3 сторінки) або ID-картки;
- сканкопія прескарти (необов’язково для водіїв, перекладачів тощо) або підтвердження реєстрації онлан-медіа за новим законом;
- лист від редакції з клопотанням надати акредитацію;
- фотографія.
Акредитація ЗСУ відтепер видається на термін до 12 місяців (раніше було пів року). Заявка опрацьовується приблизно 7–14 днів.
Пресслужба Генштабу просить медіа подавати на прескарту ЗСУ тільки тих, хто планує відвідувати зону бойових дій і взаємодіяти з представниками сил оборони. Тому що дуже багато часу витрачається на оброблення заявок від технічного персоналу, як-от гримери, відеоінженери тощо, чия робота не пов’язана з поїздками в бік фронту.
Також слід пам’ятати таке:
- ніхто не може вимагати прескарту ЗСУ від організаторів культурних, просвітницьких, інших заходів, адже вони не є працівниками медіа;
- акредитація ЗСУ не потрібна для роботи в населених пунктах за межами зони бойових дій;
- також неправомірно вимагати акредитацію ЗСУ від журналістів, які спілкуються з місцевим населенням, депутатами, волонтерами та всіма, хто не має стосунку до сил оборони.
Чи діє акредитація ЗСУ під час комендантської години?
На прескарті ЗСУ написано, що вона дає право медійникам працювати в районах проведення бойових дій ТА в комендантську годину. У тексті наказу робота в комендантську годину не згадується, натомість журналісти не раз скаржилися, що їх кудись не пустили вночі, наприклад до Києва під час повернення з відрядження.
Пресслужба Генштабу роз’яснює, що прескарта ЗСУ дозволяє журналістам вільно пересуватися в комендантську годину в зоні бойових дій, але не в тилу.
Таке пересування має бути аргументоване. Якщо команда медійників повертається з відрядження і знає, що не встигне до ночі, то потрібно попередити про це військових у населеному пункті.
В ідеалі – оформити спеціальну перепустку в місцевої влади населеного пункту, де журналісти живуть постійно. Перепустка стане в пригоді у випадках, якщо вночі станеться обстріл і потрібно буде терміново їхати знімати наслідки.
Куди скаржитися на недопуск та інші порушення прав журналістів?
Оновлення до наказу 73 мають спростити роботу журналістів на війні та взаємодію військових з медіа. Проте цілком ймовірно, що на практиці можуть відбуватися непорозуміння, зокрема через різне прочитання пунктів наказу.
Управління зв'язків з громадськістю Збройних сил та Управління преси та інформації Міністерства оборони закликають повідомляти їм про порушення й непорозуміння.
Міноборони:
- psmodu@post.mil.gov.ua
- +38 044 293-60-73
Генштаб:
- press@post.mil.gov.ua
- +38 044 454-42-55
Юридичну консультацію можна отримати в Інституті масової інформації:
- info@imi.org.ua
- +38 050 447-70-63
А тут можна детально почитати, яку інформацію заборонено поширювати військовослужбовцям під час спілкування з медіа.
Якщо у вас залишилися запитання щодо наказу 73, пишіть їх нам на пошту (info@imi.org.ua) або у фейсбук, і ми будемо доповнювати цей матеріал.
Головне фото: Кореспондент “Суспільне Одеса” Дмитро Васильєв. Авторка фото: Ніколєтта Стоянова