За ці роки сталися Помаранчева революція, Євромайдан, Революція Гідності, тимчасова окупація Криму Росією, війна на сході України, пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в усій країні через російську збройну агресію.

У 1999 році в інтерв’ю газеті «День» Володимир Мостовий, засновник «Дзеркала тижня» й перший очільник КЖЕ сказав:

Вічна пам’ять Володимиру Мостовому, який відійшов у засвіти цього року.

У 2023 році Президент України підписав новий закон «Про медіа». Згадка про Кодекс етики українського журналіста, що визначає основні морально-етичні орієнтири медійників, внесена до закону. Щоби допомогти журналістам із новим документом, КЖЕ готувала пояснення окремих пунктів, а також відповідала на індивідуальні запити редакцій.

Рішення та рекомендації КЖЕ

Крім того, за рік ми підготували 13 заяв і рекомендацій щодо дотримання етичних норм і стандартів журналістської професії.

Зокрема:

• Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо використання штучного інтелекту для створення журналістських матеріалів;
• Рекомендації КЖЕ щодо висвітлення життя українців на тимчасово окупованих територіях;
• Про недопустимість поширення мови ворожнечі щодо людей з аутизмом в телемарафоні «Єдині новини»;
• Рекомендації КЖЕ про належне висвітлення теми мобілізації в Україні;
• Заява КЖЕ щодо оприлюднення відео розстрілу українського військовополоненого та інші.

СтратКом ЗСУ закликав медійників використовувати рекомендації КЖЕ у роботі.

Протягом року ми отримували запити від журналістів щодо допублікаційної експертизи матеріалів. Комісія зафіксувала посилення готовності редакцій прислухатися до рекомендацій і виправляти помилки.

«Я часто пишу про чутливі теми, але не хочу порушити будь-чиї права, зашкодити героям матеріалу чи порушити журналістські стандарти. Моя мета — допомогти їм порозумітися й не ламати одне одному долі. Я вирішила звернутися до КЖЕ, щоб убезпечити себе від помилок (як журналістку) та видання, у якому працюю, від репутаційних втрат. Журналісти, як і лікарі, мають пам’ятати про заповідь “Не нашкодь”. Поради КЖЕ дуже корисні, вони підказують певний алгоритм дій і застерігають від помилок. Я обов’язково ними керуватимуся», – Оксана Гавриш, агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»

Ще декілька успішних кейсів співпраці з редакціями:

• КЖЕ допомогла виправити матеріал видання «СтопКор» про жінку, яка пережила сексуальне насильство
• КЖЕ допомогла аудиторії та редакції рівненського медіа усунути порушення
• КЖЕ відреагувала на скаргу омбудсмана, внаслідок чого видання «Delo.ua» змінило дискримінаційний контент

Навчання і просвіта

Ще один важливий напрямок для Комісії — просвіта. Ми провели понад 20 лекцій і дискусій для журналістів.

Залучили до виступів фахових медійників і медійниць: Андрія Дубчака, засновника «Donbas Frontliner», Миколу Чернотицького, очільника «Суспільного мовлення», Юлію Мостову, співзасновницю «Дзеркала тижня», Володимира Єрмоленка, президента Українського ПЕН, Євгенію Моторевську, голову відділу воєнних розслідувань «The Kyiv Independent», Тетяну Трощинську, головну редакторку «Громадського радіо» й багато інших.

КЖЕ також випустила серію пояснювальних відео про журналістські стандарти. Експленери розповідають про те, як журналісти можуть допомогти покарати Росію за воєнні злочини в Україні, як медіа можуть відповідально виправляти свої помилки, чим блогери відрізняються від професійних журналістів і як говорити про травматичний досвід героя в медіа.

Загальна кількість переглядів цих подій на Facebook — понад 23 000, на YouTube — понад 12 000.

Загальне охоплення (кількість людей, які бачили будь-який контент сторінки) Facebook КЖЕ за рік: понад 160 000 осіб.

Ми підготували Посібник з журналістської етики. Цей запит отримали від аудиторії. У виданні подано практичні рекомендації щодо дотримання етичних стандартів у сфері медіа. Наведено рекомендації щодо висвітлення повідомлень, які публікують у соцмережах, пояснено характерні особливості використання основних журналістських жанрів, розкрито питання журналістських стандартів, ґендерної рівності, специфіки діяльності журналістів та медіа під час дії воєнного стану. Для журналістів, керівників медіа, студентів і викладачів факультетів журналістики.

«Такий посібник надзвичайно важливий сьогодні. Будемо використовувати інформацію з нього й рекомендувати нашим студентам в межах дисциплін “Вступ до спеціальності”, “Медіаправо”. Також будемо використовувати матеріали під час написання бакалаврських і курсових робіт», — Іващук Антоніна, завідувачка кафедри реклами і звʼязків з громадськістю Факультету міжнародних відносин НАУ.

«Щиро вдячні за вашу працю — надзвичайно актуальну, насичену, практично зорієнтовану. Це справжній подарунок до початку навчального року і нашим студентам, і викладачам курсу “Журналістська етика і медіаправо”», — Леся Малевич, завідувачка кафедри журналістики та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування.

«Перевагою посібника є те, що автори дають чіткі практичні поради, які можна відразу використовувати в роботі. Мою увагу, як людини, яка цікавиться питаннями культури мови і висвітлення культури мови у медіа, а також, яка пише магістерську роботу про те, привернув розділ з рекомендаціями щодо вживання стилістично забарвленої лексики в журналістських матеріалах про війну», — Матвійчук Карина, магістрантка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Медіадослідження

У співпраці з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва КЖЕ провели два дослідження:

• Етики багато не буває: Що відбувається із викладанням журналістської етики в українських університетах?
• Запровадження єдиної прескарти в Україні: опитування журналістів

На міжнародному рівні

Альянс незалежних пресрад Європи (AIPCE) виключив із свого складу російську «Общественную коллегию по жалобам на прессу» 15 вересня 2023 року. Комісія боролась за це рішення з квітня 2022 року, а на знак протесту призупиняла свою участь в Альянсі. У знак солідарності з українськими медійниками членство в AIPCE призупиняли представники ще 10 країн.

14 грудня 2023 року загальні збори Альянсу в Антверпені (Бельгія) підтримали повернення до організації України та ще 10 країн. Йдеться про пресради Вірменії, Бельгії, Данії, Естонії, Фінляндії, Грузії, Молдови, Ірландії, Норвегії та Швеції. Завдяки принциповій позиції КЖЕ вдалося змінити склад Координаційного Комітету Альянсу, внести зміни в процедуру його роботи та на 100% виключити представників РФ з членства.

Андрій Куликов, голова КЖЕ, взяв участь у засіданні The Organization of News Ombudsmen and Standard Editors, яке відбувалось у Лондоні (Велика Британія) з 31 травня по 2 червня 2023 року. Панельна дискусія про Україну була сфокусована на викликах, з якими стикаються українські журналісти й медіа через війну.

Члени КЖЕ взяли участь у конференції Re:Cover, яка пройшла 25-26 листопада в Кракові. Подія — частина програми «Голоси України». Її організовував European Centre for Press and Media Freedom ECPMF. Конференція об’єднала журналістів і медіаекспертів, які ведуть діалог про те, як війна Росії проти України змінює журналістику.

Подяки

Ми дякуємо нашим партнерам, журналістам і редакціям, студентам і викладачам факультетів журналістики, заявникам і скаржникам. Усім, хто щоденною роботою наближає утвердження етичної журналістики в Україні.

Вдячні нашим партнерам, які в складний час підтримують медійні ініціативи в Україні: ЮНЕСКО, International Media Support (IMS), «Медійній програмі в Україні» Internews, Фонду розвитку українських ЗМІ Посольства США в Україні й іншим.

Ми дякуємо членам і членкиням Комісії, які щодня продовжують виконувати свої обов’язки на волонтерській основі.

Робота Комісії з журналістської етики на тлі війни в Україні: підсумки 2022 року