Звернути особливу увагу на це нас змусила дискусія на Донбаському медіафорумі щодо того, чи всі медіа займаються журналістикою. І, на думку учасників дискусії, не всі, а отже не всі повинні дотримуватися професійних стандартів та етики. Але де саме проходить межа, після якої можна сказати, що медіа «не виробляє журналістський контент», а отже, скажімо, не повинне дотримуватися професійної журналістської етики?

Перша проблема в тому, що в українському правовому полі існують «криві» терміни й визначення. Поняття журналістики не використовується. І… підміняється «діяльністю журналіста». Ось найновіше визначення в Кримінальному кодексі (ст. 345-1): «Під професійною діяльністю журналіста... слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет…» На відміну від західної доктрини в Україні немає визначеного поняття журналістики й усюди пхають діяльність окремо взятого журналіста.

Чи працівники якого-небудь розважального каналу, які створюють, зберігають, поширюють якусь інформацію, ведуть журналістську діяльність? Залежно, що розуміти під «інформацією». І ось друга проблема: Закон «Про інформацію» не дає чіткої відповіді на це питання. Інформація визначається через поняття «відомості» або «дані». Поширеним є погляд (але це лише погляд), що інформація – це радше про факти, оскільки стаття 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод вживає вислів «передавати інформацію та ідеї» (грубо кажучи, факти та оцінки). Окрім того, на розважальному каналі працівники не працюють кожен окремо, це спільна систематична робота, певний «конвеєр». І контент каналу – продукт цієї спільної роботи. 

Третя проблема: визначення діяльності журналіста надто широке. Тому під нього підпадає і робота працівника каналу, який запускає рекламу в ефір у рекламних блоках (адже це інформація, яка йде через ТБ на невизначене коло осіб). І блогер, що написав колонку. І розважальний контент умовного дитячого каналу. 

Отже, згідно з українським законодавством, є підстави стверджувати, що журналістами є працівники будь-якого медіа.

Питання в тому, який результат ми хочемо отримати. Якщо як результат ми розглядаємо якісне, прозоре і відповідальне інформування населення (а під інформацією ми тут розуміємо факти та оцінки), то:

1. Потрібно говорити про відповідальність медіа загалом, а не оцінювати діяльність кожного окремого журналіста. Адже медіа спрямовує роботу своїх журналістів / працівників, і будь-який продукт їхньої роботи перед оприлюдненням проходить редакційний контроль. 

2. Необхідно ввести чітке само-/спів-/регулювання журналістських стандартів до закону про медіа. Наразі практично жодні згадки про професійні стандарти та етику не потрапили до Закону «Про медіа». Є лише згадка про редакційні статути, складені згідно з професійними стандартами (ч. 2 ст. 35), які є нібито обов’язковими для лінійних медіа. Але водночас немає санкцій за відсутність редстатутів. Також варто розробити й вимоги до формату і змісту редстатутів, щоб це не було щось криво скачане з інтернету. Разом з тим Законом «Про медіа» внесено таке доповнення до ЗУ «Про держпідтримку медіа й соцзахист журналістів…» (п. 1 ч. 2 ст. 11-1): «Журналіст зобов’язаний: подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста...» Але знову – обов'язок дотримуватися Кодексу етики є лише в кожного журналіста індивідуально. Водночас у медіа такого обов’язку нема... Але контент випускає медіа, а не журналіст десь у себе на фейсбук-сторінці.

Складається враження, що ті, хто ідентифікує себе як «медіа», а не як «журналістику», ніби бажають уникнути дотримання професійної журналістської етики й стандартів. Однак це бажання є абсолютно хибним, тому що і розважальні медіа, і інші типи медій, повинні прозоро, якісно і відповідально ставитися до своєї аудиторії.

Роман Головенко, медіаюрист Інституту масової інформації

Колаж ІМІ