В Україні запустили проєкт «Бакота — в пошуках затопленої спадщини». Його творці хочуть відродити багатовікову історичну й культурну спадщину Бакотського регіону, знищену радянською владою у 1980-х роках під час будівництва Дністровської ГЕС, повідомляє Liga.net.

Бакота — велике стародавнє місто, що було столицею Дністровського Пониззя XII–XIII століть. За часів Київської Русі воно слугувало торговим портом на Дністрі, а в епоху Галицько-Волинського князівства стало найважливішим політично-адміністративним центром Поділля.

Однак історія міста скінчилася в 1981 році. Тоді, під час будівництва радянською владою Новодністровської ГЕС, Бакоту повністю затопило водою.

Ціною створеного водосховища стало знищення майже 30 сіл, 16 000 гектарів плідних земель, 100 гектарів лісу, а найголовніше — унікальної багатовікової культурної спадщини регіону. Все це поглинула велика вода.

Бакота до затоплення та після

Ініціатори проєкту «Бакота — в пошуках затопленої спадщини» створили низку культурних продуктів і заходів:

• інтерактивний артоб’єкт на оглядовому майданчику Бакоти, присвячений історії та культурі затоплених сіл регіону (кам’яні брили, кожна з яких символізує 28 затоплених сіл, із QR-кодом з інформацією про історію й культуру кожного села);
• експозицію з артефактів, знайдених на узбережжі річок Дністер, Ушиця і Жван та під час експедиції напівпокинутими селами й спілкування з локальною спільнотою (фотографії людей, споруд, записники, речі побуту);
• віртуальну екскурсію Бакотським скельним монастирем XII століття, який є найвідомішим туристичним об’єктом регіону, унікальною пам’яткою культурної спадщини та найдавнішою пам’яткою культових підземних споруд і поширення православ’я на Поділлі, а також відомим «місцем сили», до якого здійснюють паломництво екстрасенси з усього світу;
• мурал на стіні «Бакота Хаб» за мотивами робіт локального художника О. Грена, який жив і працював у регіоні у 20-х роках ХХ ст., саме на Бакоті створив образи подільських жінок, а згодом був репресований;
• цифровий архів, а саме — сайт як цифровий архів культурного надбання Бакоти із занесенням усіх культурних точок на мапу регіону в культурно-пізнавальний маршрут, а також цифровий архів фольклорних бакотських пісень як об’єктів нематеріальної культурної спадщини регіону, що досі не записані в жодному форматі. Їх заспівали місцеві локальні носії, вони останні, хто пам’ятає ці пісні;
• інтерактивну експозицію з аудіального архіву фольклорних бакотських пісень у Народному музеї села Чабанівка на планшетах. Вона являє собою записані пісні, а також спогади бакотських переселенців про життя сіл до затоплення, обряди та звички. Експозицію представлять також в онлайні на сайті проєкту та сайті музею;
• новий культурно-пізнавальний маршрут із занесенням усіх культурних об’єктів регіону як офлайн у вигляді туристичного путівника, так і онлайн на сайті проєкту.

Скельно-печерний монастир, який є доказом слави та могутності християнства на стародавньому Поділлі

Проєкт створила громадська організація «Культурний Клуб» за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами стали ГО ХОМГО «Територія» (фестиваль Respublica) та Староушицька селищна рада.