Виконувачка обов'язків директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак подала до суду позов про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди.

Про це Гасиджак повідомила на своїй фейсбук-сторінці: «Ну що ж. Перший пішов. Позовна заява (відповідач — Братківський Клим Сергійович) про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною та недостовірною та відшкодування шкоди — вже в Голосіївському районному суді м. Києва».

Леся Гасиджак зауважила, що цей позов — не тільки відстоювання її честі, «а й підтримка іншим жінкам і чітка позиція: змовчати — це розв'язати руки новим хейтерам».

За словами директорки музею Голодомору, юридичний супровід її справи здійснює команда адвокаток з Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»: Оксана Гузь, Марина Саєнко, Христина Кіт і Марта Змисла, — які й подали позов до суду.

На фейсбук-сторінці Асоціації адвокатки нагадали, що цьогоріч влітку професійні якості Лесі Гасиджак поставили під сумнів у зв’язку з її зовнішністю.

«Логічне завершення тривалої підготовки й формування вимог позовної заяви, після хейту і бодишеймінгу, якого зазнала Леся Гасиджак, — позовна заява подана до суду.

Ми розуміємо, що це досить складний і болісний процес для суспільства в цілому, але наполягаємо на неможливості дискримінувати будь-яку людину за будь-якими ознаками.

Чекаємо на відкриття провадження і цікавий судовий процес. На нашу думку, дискримінація і маніпуляція недостовірною інформацією повинна бути покарана», — написала адвокатка Оксана Гузь.

Сама Леся Гасиджак на сторінці «ЮрФем» зазначає, що її рішення відстояти свою гідність у суді підтримали сотні жінок: «Як під час першої хвилі хейту, так і після її спадання я отримала сотні повідомлень від жінок зі словами підтримки моїх дій — переведення комунікації з кривдником і суспільством у правове поле».  Вона додала, що багато хто з цих жінок поділилися власним травматичним досвідом, пережитим через принизливі зауваження щодо їхньої зовнішності, або й через те, що вони обіймали керівні посади.

«Тому мій позов — це не тільки відстоювання своєї честі, а й підтримка іншим жінкам і чітка позиція: змовчати — це розв'язати руки новим хейтерам», — наголосила керівниця музею.

Після рішення Гасиджак звернутися до суду адвокатки «ЮрФем: підтримки» працювали над стратегією захисту її порушених прав з урахуванням усіх проявів дискримінаційного ставлення.

«Законодавство України прямо забороняє дискримінацію за різними ознаками, зокрема: раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. До інших ознак належить, зокрема, і зовнішній вигляд людини. Це означає гарантоване право кожній людині бути собою, проявляти свою індивідуальність та самореалізовуватись без негативних для себе наслідків у будь-який не заборонений законом спосіб», —  повідомляє адвокатка Марина Саєнко.

Вона підкреслила, що критерієм професійності людини є її відповідність кваліфікаційним вимогам, встановленим для роботи, яку ця людина обирає. «Решта — колір вашої шкіри або очей, зріст, стать, вага, кількість волосся на тілі, сімейний стан, наявність чи відсутність дітей, котів тощо — не має жодного значення та не може бути перешкодою для вашої самореалізації», — наголосила юристка.

Нагадаємо, у липні на Лесю Гасиджак обрушилася хвиля бодишеймінгу після того, як нікому не відомий юрист Клим Братківський написав образливий пост, де висловив думку, що Гасиджак не може обіймати посаду очільниці музею Голодомору через свою зовнішність. Після цього в соцмережах розгорівся скандал: багато хто, у тому числі, й нардепка Мар’яна Безугла, підхопили «ідею» Братківського та вдалися до подальших цькувань Гасиджак, але ще більша кількість людей стали на її захист.

• Читайте також: Зеленський ветував рішення ВР про виділення 573,9 млн грн на завершення будівництва музею Голодомору

Втім, справжньою причиною намагань дискредитувати керівницю музею Голодомору стало рішення Верховної Ради виділити на добудову музею 573 млн грн. Зокрема, Оксана Забужко зазначила, що увесь хейт на адресу Лесі Гасиджак — не що інше, як підтримка довготривалої інформаційної кампанії, розв’язаної Росією з метою дискредитації Голодомору як геноциду українського народу.

• Читайте також: Володимир Зеленський повідомив, що Канада готова виділити кошти для добудови Національного музею Голодомору-геноциду

 Фото:  Леся Гасиджак / фейсбук