Європейський суд з прав людини визнав неефективним розслідування слідчими РФ убивства Бориса Нємцова
Європейський суд з прав людини визнав неефективним розслідування слідчими РФ убивства Бориса Нємцова
Європейський суд з прав людини постановив, що російська влада не провела належним чином розслідування вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова. Про це йдеться в рішенні ЄСПЛ, ухваленому у Страсбурзі 11 липня.
Справа розглядалася за позовом доньки політика Жанни Нємцової до влади РФ.
У справі «Нємцова проти Росії» ЄСПЛ постановив, що відбулося порушення права на життя.
Суд дійшов висновку, що російська влада не провела належного розслідування щодо встановлення фактів того, хто саме замовив та організував убивство Бориса Нємцова. Російським слідством також не досліджено твердження про політичний мотив злочину та про можливу причетність до нього певних державних посадових осіб РФ.
«Твердження про те, що вбивство пана Нємцова могло бути скоєно з політичних мотивів, а також про те, що до подій могли бути причетні деякі державні чиновники, не були неправдоподібними. Пан Нємцов був відомим політиком, одним із лідерів опозиції в Росії, та дуже критично висловлювався на адресу своїх опонентів, включаючи високопоставлених представників Чеченської Республіки», — зазначається в рішенні ЄСПЛ.
Крім того, у рішенні йдеться, що російські слідчі не виявили мотиву дій тих, «хто міг би запропонувати винагороду винним у вбивстві Нємцова». Таким чином, було порушено статтю 2 Європейської конвенції з прав людини («Право на життя»).
«Загалом розслідування було неефективним», — підсумували в суді.
ЄСПЛ постановив, що російська влада повинна виплатити Жанні Нємцовій 20 тисяч євро в якості компенсації моральної шкоди.
Адвокат Вадим Прохоров, який представляв інтереси доньки російського опозиціонера у ЄСПЛ, у коментарі Deutsche Welle заявив, що рішення суду має «фундаментальний характер» та «абсолютно символічне значення». Він зазначив, що це «дуже хороша та правильна перспектива на майбутнє», оскільки «путінський режим не вічний».
У пресрелізі суду йдеться про те, що Прохоров мав повноваження розглядати позов Жанни Нємцової, оскільки події, які описуються в ньому, відбулися до 16 вересня 2022 року — дати, з якої на Росію перестала поширюватися юрисдикція ЄСПЛ.
Нагадаємо, у березні 2023 року Росію виключили з Ради Європи через повномасштабне вторгнення в Україну. Після цього російська влада ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
Бориса Нємцова вбили в ніч проти 28 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мості в центрі Москви. Вдень 28 лютого стало відомо, що він готував доповідь із доказами участі російських військових у війні на Донбасі. Російський опозиціонер збирався протиставити свою доповідь офіційній версії подій, яку кремлівська влада просувала на всіх міжнародних майданчиках. «Я придумав, що робити. Треба написати доповідь "Путін. Війна", видати її величезним тиражем і роздавати на вулицях. Розповімо, як Путін розв'язав цю війну. Тільки так ми переможемо пропаганду», — ці слова Нємцова наводяться в тексті доповіді «Путін. Війна», яку було презентовано у Москві у травні 2015-го. Це 64-сторінкове дослідження, що об'єднало в собі свідчення про втручання Росії в українську політику та присутність російських збройних сил на сході України.
У 2017 році за вбивство опозиційного політика засудили п'ятьох вихідців із Чечні. Ніхто з них у суді провини не визнав. Замовником та організатором злочину російське слідство називало Руслана Мухудінова, водія чеченського силовика та колишнього заступника командира батальйону «Північ» Руслана Геремєєва. Мухудінов досі перебуває в розшуку.