Українські медіа, попри війну, залишились вільними і набули нового статусу в глобальній журналістиці, — медіаексперти
Українські медіа, попри війну, залишились вільними і набули нового статусу в глобальній журналістиці, — медіаексперти
В Україні, попри рік повномасштабної війни, збереглися вільні та плюралістичні медіа, які дотримуються журналістських стандартів. Українська журналістика за час великої війни набула нового статусу в глобальній системі медіа. Про це говорили учасники панельної дискусії до Дня журналіста, яка відбулася в «Медіацентрі Україна — Укрінформ».
Заступниця шеф-редактора «Детектора медіа» й голова наглядової ради Суспільного мовника Світлана Остапа сказала, що за цей рік українські журналісти показали, що можуть дуже швидко мобілізуватися та працювати за будь-яких умов. Крім того, українські медіа в умовах війни продовжують дотримуватись професійних стандартів.
На її думку, саме стандарти вільних медіа сприяють створенню сильного громадянського суспільства, завдяки якому Україна вистояла.
«Як би кому не хотілося замінити медіа на пропаганду або на анонімні телеграм-канали, все ж вільні і плюралістичні медіа в Україні є — і це нас відрізняє від Росії», — сказала Остапа.
За її словами, дуже важливо, що українські медіа долучилися до документування злочинів російських окупантів в Україні, що може допомогти згодом притягнути до відповідальності агресора.
Вона також відзначила появу за цей рік нового покоління українських військових кореспондентів, які стали вже справжніми професіоналами своєї справи.
Заступниця генерального директора «Укрінформу» Марина Сингаївська також наголосила на нагальності журналістських стандартів під час війни.
«Зараз ми маємо стримувати себе в бажанні бути суперсенсаційними — навіть коли чиновник високого рангу якоїсь європейської структури називає цифру, яку хочеться всім передати, ми перевіряємо її, бо це може бути помилка, якийсь непідготовлений документ. Стандарти зараз стали ще ціннішими, аніж були до війни», — наголосила вона.
Заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко відзначив суттєве зростання України в Індексі свободи преси, де за минулий рік вона піднялася на 27 позицій, а також прийняття закону про медіа, зменшення впливу олігархів на медіа та зростання впливу Суспільного мовника.
«За цей рік зруйнувалася ілюзія щодо західних медіа. Ми нарешті зрозуміли, що можемо працювати не гірше, а подекуди навіть і краще. Українська журналістика набула нового статусу у глобальній системі медіа, зокрема завдяки тому, що наші колеги отримали Пулітцера.
Ми перейшли до того, що нас стали ідентифікувати як українських журналістів, бо раніше західні медіа дивилися на Україну крізь призму Москви, де перебували кореспонденти ключових медіа, і цей рік це змінив», — сказала засновниця й виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.
Вона також зауважила, що після війни можлива спроба повернути олігархічний вплив на медіа, який наразі послабився, тож перед медіаспільнотою стоїть завдання виробити запобіжники проти можливого тиску.
«Ще один ризик — це формування нового класу осіб, які володіють не телеканалами, а новими типами медіа. Вони в майбутньому впливатимуть на політичну систему в Україні», — додала Дуцик.
- Читайте також: Усвідомлення справжньої ваги слова. Медійники — про те, що головного сталося з українською журналістикою під час великої війни
«Я вважаю, що війна довела необхідність дотримання журналістських стандартів. Це функція ЗМІ, бо повідомляти можуть всі — а завданням професійних медіа є фільтрувати цю інформацію відповідно до стандартів», — сказав журналіст і телевізійний менеджер Олексій Мустафін.
Він відзначив, що під час війни стандарти не змінюються: «Так само треба мати декілька точок зору на якусь подію. Єдине, що не треба, щоб однією з цих точок зору були джерела дезінформації».
Водночас він вважає, що українські медіа стали схожими на політику. «Коли кілька місяців під час війни всі мовчать про корупцію, а потім всі хором раптом починають про цю корупцію говорити — це і є політика. Припускаю, що в якомусь з тих випадків хтось був нещирим, а швидше за все — в обох випадках», — сказав Мустафін.
- Читайте також: Війна та криза змушують медіа дбати про якість
Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»
