Центр прав людини ZMINA оприлюднив результати свого дослідження «Свобода слова та виклики для роботи журналістів в умовах війни в Україні». Центр звертає увагу, що про погрози на свою адресу заявили 18% респондентів, тоді як за результатами аналогічного дослідження, проведеного у 2019 році, про це повідомили 43% опитаних медійників.

Серед найбільших загроз свободі слова та роботі журналістів учасники опитування назвали:

• фізичні загрози чи загроза життю, пов’язані із роботою в зоні бойових дій, — 67%;
• зменшення фінансування ЗМІ — 55%;
• цензура з боку органів влади — 47%;
• низький рівень кваліфікації журналістів — 45%.

При цьому кількість журналістів, які вважають цензуру з боку власників однією з найбільших загроз журналістській діяльності, з 2019-го до 2023 року зменшилася удвічі — з 70% до 35%.

40% респондентів побоюються за власну безпеку, і майже така ж кількість — ні. З 2019 року кількість тих медійників, хто боїться за власну безпеку, незначно зросла: тоді таких була третина.

Серед тих, хто отримував погрози у зв’язку із власною журналістською діяльністю, кожен десятий повідомив, що вони надходили або від представників органів влади, або від політиків, або від громадських активістів.

Погрози від невідомих отримували 17% опитаних. У 2019 році найчастіше такі погрози надходили від невідомих (41%), дещо рідше від представників бізнесу, криміналітету чи громадських активістів.

Погрози кримінального переслідування від правоохоронних органів через журналістську діяльність практично не є проблемою для роботи журналістів в Україні. Лише 2 людини із 132 опитаних сказали, що отримували погрози від поліції, і 1 особа — від прокурорів. Це 2% опитаних. У 2019 році ситуація була схожою: 4% журналістів заявили, що отримували погрози кримінального переслідування за власну журналістську діяльність від правоохоронних органів.

Більшість учасників опитування доволі категорична щодо того, чи має право журналіст або ЗМІ оприлюднювати неправдиву інформацію для благих цілей, наприклад, для відставки поганих чиновників. Погодилися з такими діями тільки 7% опитаних.

Так само більшість опитаних вважає, що журналіст має нести якусь відповідальність за поширення фейків. 

50% респондентів вважають, що українські журналісти, які працюють у російських ЗМІ, мають нести за це кримінальну відповідальність. 17% переконані, що не повинні, якщо це не пов’язано з поширенням неправдивої інформації. У 2019 році останніх була більшість, нагадують автори дослідження. 

На запитання, чи можна здійснювати професійну діяльність у зоні бойових дій без дозволу військового керівництва, більше половини опитаних журналістів заявили, що не можна. Ще 42% допускають такі ситуації.

Метою дослідження був аналіз викликів для свободи слова та журналістів в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, зазначає ZMINA.

Дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Центру прав людини ZMINA за підтримки Представництва Freedom House в Україні. Зокрема, у грудні 2022 року були проведені три фокус-групових дискусії із 33 журналістами та особами, дотичними до журналістської діяльності (викладачі журналістики, керівники медіа, медіаексперти, блогери). У січні 2023 року відбулося експертне опитування 132 журналістів з різних регіонів України. В аналогічному дослідженні у 2019 році взяли участь 127 журналістів.

Нагадаємо, у 2021 році Центр прав людини ZMINA зафіксував 108 випадків нападів і переслідувань громадських активістів. У 2020 році задокументували 101 випадок, а у 2019-му — 83 випадки.

Також «Детектор медіа» повідомляв про те, що Facebook у дописі Центру прав людини ZMINA приховав фото адвоката Масі Найєма після поранення.

Photo by Aziz Karimov/SOPA Images/LightRocket via Getty Images