Парламент Молдови ухвалив у другому остаточному читанні закон, який змінює назву державної мови у законодавстві та конституції країни з «молдовської» на «румунську». Про це пише NewsMaker.

У документі наголошується, що зміна назви мови дозволить привести законодавство у відповідність до рішення Конституційного суду 2013 року, який ухвалив, що Декларація про незалежність Молдови (там згадується румунська мова) превалює над текстом Конституції (де мова названа «молдовською»), зокрема в частині найменування державної мови.

Також документ пропонує замінити назву свята Limba noastră (Наша мова) на Limba română (Румунська мова). Усі зміни необхідно буде внести до нормативних актів протягом 30 днів після набрання чинності законом.

За законопроєкт проголосували 58 депутатів від керівної партії «Дія та солідарність». Проти закону виступили комуністи та соціалісти.

З трансляції засідання парламенту видно, що ухвалення відбулося без обговорення й тривало менш як дві хвилини.

Після голосування депутати PAS встали, вигукуючи «Браво!», а депутати від Блоку комуністів і соціалістів прийшли з плакатами на знак протесту.

Раніше, 2 березня, під час голосування у першому читанні за проєкт про відмову від назви «молдовська мова» депутати парламенту Молдови побилися.

Мовна проблема в Молдові тягнеться ще з моменту проголошення її незалежності. З лінгвістичної точки зору мови, якими офіційно та літературно послуговуються у Молдові та Румунії, є ідентичними. Історично до 19 століття цю мову зазвичай називали «волоською». «Молдовською» її почали називати у Російській імперії після анексії у 1812 році східної частини князівства Молдавія (Бессарабії) — території теперішньої Молдови. Решта давньої Молдавії згодом увійшла до складу Королівства Румунії, де мова отримала сучасну назву «румунська».

Офіційно термін «молдавська мова» був запроваджений після створення в 1920-х роках у складі Української РСР Молдавської АРСР. Тоді ж почали розробляти для «молдавської мови» окремий правопис на основі кирилиці, щоб відрізнити її від румунської мови, яка на той час використовувала латинку. Саме цей кирилічний варіант «молдавської мови» став офіційним у новоствореній Молдавській РСР після радянської окупації Бессарабії у 1940-му.

Після розпаду Радянського Союзу у Молдові повернули латиницю. Утім, щодо офіційного найменування мови досі панував певний хаос. Декларація про суверенітет Молдови 1990 року називала офіційну мову країни румунською, натомість у конституції 1994 року мову названо «молдовською». При цьому у школах країни всі ці роки вивчають саме румунську мову, яку з проголошенням незалежності повернули на латинку.

Питання називання мови стало політично дражливим і визначало політичний вектор — прозахідний і за тіснішу культурну і національну інтеграцію з Румунією чи проросійський і за плекання окремої молдовської ідентичності. При цьому чимало молдован, навіть політиків, щоб уникати конкретики, замість точної назви зазвичай використовували фрази «рідна мова» або «державна мова». 

При цьому в окупованому Росією Придністровʼї державною мовою залишається, як і в радянські часи, «молдовська» на основі кирилиці, поруч із українською та російською.

У 2013 році Конституційний суд Молдови вирішив, що Декларація про незалежність Молдови має пріоритет над Конституцією у всіх положеннях, зокрема й визначення мови. Саме на це рішення й спираються автори та прихильники прийнятого сьогодні закону.

• Читайте також: У Росії створили стратегію поглинання Молдови

Фото: nokta.md