Бухгалтерія, російська періодика і висвітлення своєї роботи: які медіа передплачує держава

Бухгалтерія, російська періодика і висвітлення своєї роботи: які медіа передплачує держава

26 Січня 2023
3347
26 Січня 2023
10:00

Бухгалтерія, російська періодика і висвітлення своєї роботи: які медіа передплачує держава

Ярослав Пилипенко
аналітик проєкту Dozorro Transparency International Ukraine
3347
Щороку державні структури і органи місцевого самоврядування витрачають мільйони гривень на газети й журнали. Деякі з них органи влади передплачують десятками тисяч, щоб у них висвітлювали їхню власну роботу.
Бухгалтерія, російська періодика і висвітлення своєї роботи: які медіа передплачує держава
Бухгалтерія, російська періодика і висвітлення своєї роботи: які медіа передплачує держава

2022 року на закупівлю періодики держава витратила 106 мільйонів гривень. Найчастіше замовники купували періодичні видання на 2022 рік у грудні 2021 та січні 2022 року. На ці два місяці припадає 67% від загальної суми укладених контактів — 71,3 мільйона гривень. Загалом у Prozorro провели понад 11,5 тисяч закупівель, предметом яких були періодичні видання. Вартість більшості контрактів не перевищувала п’яти тисяч грн. Найчастіше купували видання про бухгалтерію, управління персоналом та охорону праці. Найбільше контрактів отримала компанія ТОВ «МЦФЕР Україна», що має російське коріння. Аналітик проєкту Dozorro Transparency International Ukraine Ярослав Пилипенко дослідив для «Детектора медіа», які періодичні видання найчастіше закуповували торік у Prozorro і скільки на це витратили грошей.

У Prozorro періодичні видання найчастіше закуповують, щоб:

поповнити бібліотечні фонди;

задовольнити інформаційні потреби самих працівників установи (покращення знань, практичні аспекти законодавчих нововведень, поради з організації певного процесу в установі);

висвітлити роботу державних установ.

Лідеркою за витратами на такі закупівлі є Київська область, на яку припадає п’ята частина загальної суми — 21,7 мільйона гривень.

На другому місці з результатом 10,9 мільйонів гривень Дніпропетровщина. Тут половина витрат припадає на закупівлю газети «Наше місто». Найбільше її примірників на 2022 рік придбав Департамент із питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради — 108 тисяч на 3,9 мільйонів гривень. Ще 19,4 тисяч примірників на 1,5 мільйонів гривень купив Департамент з питань самоорганізації населення Дніпровської міськради.

 

Трійку лідерів закриває Харківська область — 8,6 мільйонів гривень. Тут популярністю користується газета «Харьковские известия». Раніше це медіа було комунальним, але після роздержавлення місто продовжило його підтримувати. Харківська міська рада замовила у газети послуги з висвітлення своєї роботи за мільйон гривень. Найбільше газету закуповують комунальні підприємства. Наприклад, на 2022 рік «Харківжилбуд» передплатив 14800 примірників, «Харківміськліфт» — 10500, КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» — 20 тисяч. На 2023 рік обсяги закупівель газети «Харьковские известия» більші порівняно з 2022 роком. До прикладу, лише КП «Міськелектротранссервіс» передплатив 43800 примірників на 250 тисяч гривень; закупівлю провели поза Prozorro.

Найпопулярнішими періодичними виданнями, які купували в Prozorro торік, були ті, що стосувалися бухгалтерського обліку та бюджету. На них витратили 8,2 мільйона гривень. Замовники найчастіше обирали видання «Бухгалтерія: бюджет», «Все про бухгалтерський облік», «Бюджетна бухгалтерія та оплата праці», «Професійний бухгалтер», «Новий бюджетний облік», «Радник у сфері бюджетної бухгалтерії».

На другому місці періодичні видання для HR-фахівців. На ці газети та журнали витратили 4,9 мільйонів гривень. Найпопулярнішими з цієї групи були «Кадровик-01», «Кадровик.UA», «Зарплата та кадрова справа», «Консультант кадровика», «Кадровик України».

Третю сходинку посіли періодичні видання, що стосуються сфери охорони праці. На них витратили щонайменше 4,6 мільйона гривент. Найчастіше закуповували журнали та газети «Охорона праці і пожежна безпека», «Охорона праці», «Охорона праці на підприємстві».

На четвертому місці періодичні видання для медиків4,3 мільйона гривень. Здебільшого закуповували «Практику управління медичним закладом. Спецвипуск», «Медичну бухгалтерію», «Медичну газету», «Довідник головної медичної сестри», «Медичну сестру», «Медичного директора».

І замикають першу п’ятірку періодичні видання для закупівельників – 3,64 мільйона гривень. Щоб правильно проводити тендери та стежити за останніми змінами в законодавстві, замовники купували журнали «Радник у сфері державних закупівель» і «Державні закупівлі».

Приблизно сотня державних установ закуповувала й іноземну періодику. Наприклад, Національний Банк України на 2022 рік передплатив журнал Central Banking. А на 2023 рік — друковане видання та електронний доступ до Bloomberg Business Week та The Economist. А також придбав доступ до електронних версій Consensus Forecasts-G-7 & Western Europe, Focus Economics, The Wall Street Journal, The New York Times, Financial Times. Загальна сума витрат на ці періодичні видання — півтора мільйона гривень.

Передплату на електронні версії іноземних періодичних видань також оформив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса. Зокрема, він придбав на 2023 рік доступ до Foreign Affairs, Foreign Policy, The New York Times, The Times і Time.

На початку березня 2022 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України заборонив ввезення і розповсюдження всієї видавничої продукції з території Росії. Однак ще до повномасштабного російського вторгнення деякі замовники купували російські періодичні видання. Наприклад, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова передплатив на 2022 рік російські видання «Вентиляция, отопление, кондиционирование воздуха, теплоснабжение и строительная теплофизика (АВОК)», «Морской сборник» (офіційний журнал Військово-морських сил Росії), «Судостроение» і «Газотурбинные технологии». Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана в грудні 2021 року передплатив на 2022 рік російські журнали «Мировая экономика и международные отношения», «Общественные науки и современность», «Общество и экономика», «США и Канада: экономика, политика, культура». Однак, постачальник так і не поставив журнали через заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції Росії.

За нашими підрахунками найбільше договорів уклало ТОВ «МЦФЕР-Україна» на 21,6 мільйонів гривень. Фірма постачає електронні та друковані журнали «Головбух», «Кадровик-01», «Праця та зарплата», «Держзакупівлі» та програми «Експертус-кадри», «Експертус-головбух» і «Експертус-медзаклад».

На другому місці фірма з Дніпра  ТОВ «Газета “Наше місто”», яка випускає однойменну газету «Наше місто». Підприємство уклало контрактів на 5,8 мільйонів гривень.

У трійку лідерів потрапив Видавничий дім «Академперіодика» Національної академії наук України, який уклав один договір на 5,6 мільйонів гривень із Національною академією наук України на підготовку та випуск 43 наукових періодичних видань.

Лідер продажів періодики в Prozorro 2022 ТОВ «МЦФЕР-Україна» — компанія з російським корінням. Компанію створили у 2005 році, вона є правонаступником ТОВ «Видавництво “Головбух». Останнє було створено у 2006 році, а в 2009 році припинило роботу. Згідно з даними YouControl, на момент припинення роботи кінцевим бенефіціаром фірми «Видавництво “Головбух”» було російське ЗАТ «МЦФЕР», а керівником значився киянин Артем Тепляков. ТОВ «МЦФЕР-Україна» ще кілька разів змінювало своїх власників. Сьогодні його кінцевим бенефіціаром через кіпрську «ЕйАрДжей Корпорейт Сервісес Лімітед» значиться мешканець Ізраїлю Якобс Рассел Лоуренс. Із 2009 і по вересень 2022 року директором «МЦФЕР-Україна» був Артем Тепляков.

До початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну МЦФЕР працював, використовуючи російські платформи й технології. Після 24 лютого компанія розірвала ці зв’язки. У червні 2022 року було створено ТОВ «Експертус тек», у якому Артем Тепляков є директором. Засновниця підприємства — мешканка Сумської області Віталіна Жовтя. Увесь колектив перейшов працювати в «Експертус». Як зазначив директор цифрового видавництва Артем Тепляков в інтерв’ю «Громадському радіо», «”Експертус” зберіг практично весь клієнтський сегмент, свої робочі місця, сплачує податки, регулярно проводить безкоштовні вебінари для освітян, медиків, кадровиків, менеджерів з охорони праці з щойно деокупованих територій і також фінансово підтримує армію». Також Артем Тепляков говорить, що росіяни захопили контроль над старим видавництвом, найняли в Україні нового керівника і почали звертатися до клієнтів із чорним піаром проти української команди.

Згідно з даними YouControl, людина з ім’ям та прізвищем Артем Тепляков значиться кінцевим бенефіціаром ТОВ «Реосвіт» та має російське громадянство, йому належить 51% компанії. Ще 49% підприємства належить його дружині — українці Надії Тепляковій.

У коментарі Dozorro Артем Тепляков повідомив, що вивчав питання відмови від громадянства Росії, але зараз в Україні це зробити неможливо через відсутність російського посольства. Варіанти з пошуком посольства в інших країнах займають багато часу й непевні. Втім він планує відмовитися від громадянства, коли це буде можливо.  «Я живу в Україні, моя дружина українка, а діти ходять в українську школу. Я сам вивчив українську мову», — додав Артем Тепляков.

Також він зазначив, що «Експертус» не співпрацює з російським бізнесом й наразі продовжує відстоювати клієнтську базу «МЦФЕР», яку намагаються забрати в команди росіяни.

За час свого існування ТОВ «Експертус тек» уклало договорів в Prozorro на 19,7 мільйонів гривень, у 2023 році — на 400 тисяч гривень. З моменту створення Prozorro ТОВ «МЦФЕР-Україна» уклало договорів на 147 мільйонів гривень, зокрема, у 2022 році — на 21,4 мільйона гривень, а у 2023 році — уже на 400 тисяч гривень.

Значна частка витрат припадає на закупівлю місцевих газет і журналів. До прикладу, Чечельницька селищна рада придбала передплату на газету «Чечельницький вісник», Баранівська міська рада передплатила «Слово Полісся», Визирська сільська рада — газету «Слава хлібороба», Баришівська селищна рада — «Баришівський вісник».

Часто передплата місцевих газет — один зі способів висвітлити результати роботи місцевих рад. Наприклад,    Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області передплатило регіональну газету «Маяк» «з загальнополітичним цільовим призначенням місцевої сфери розповсюдження та тематичною спрямованістю (висвітлення діяльності місцевих органів влади та подій у місті Покровську та приєднаних територій Донецької області) на ІІ-ІV квартал (квітень-грудень) 2022 року». Сума договору — півтора мільйона гривень.

Славська селищна рада Львівської області витратила 440 тисяч гривень на друк газети «Славські вісті» для «висвітлення діяльності Славської селищної ради та її виконавчих органів на 2022 рік». У вартість послуг входить збирання і підготовка матеріалу, підготовка фотоконтенту/інфографіки, верстка сторінок і дизайнів, друк газети, доставка.

Бердичівська районна державна адміністрація уклала три договори на «висвітлення діяльності районної державної адміністрації шляхом публікації інформації» в місцевих газетах «Новини Андрушівщини», «Ружинська земля», «Земля Бердичівська».

Також місцеві ради передплачують періодичні видання, щоб безкоштовно їх роздавати жителям місцевих громад. Покровська сільська рада передплата 11 тисяч примірників газети «Південна зоря» для ветеранів, пенсіонерів, які не працюють, та багатодітних сімей. Галицинівська сільська рада передплатила «Рідне Прибужжя» для пільговиків.

Із початку грудня 2022 по 22 січня 2023 року замовники провели 1600 закупівель та уклали контрактів на 34 мільйони гривень на передплату періодики на 2023 рік. Найпопулярніші видання стосувалися кадрової політики та  публічних закупівель. На них витратили мільйон і 970 тисяч гривень відповідно. Ще на 930 тисяч гривень передплатили видання, що стосуються сфери охорони праці, на 653 тисяч гривень — бухгалтерського обліку та бюджету. Лідерами за витратами на періодичні видання є Дніпропетровська (12 мільйонів гривень) та Київська (7,7 мільйонів гривень) області.

Автор: Ярослав Пилипенко, аналітик проєкту Dozorro Transparency International Ukraine.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3347
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду