Першою про це повідомила керівниця відділу комунікацій та інформаційної політики НАЗК Олена Конопля.

«Такі статті посипалися в моніторинових ботах вчора (22 грудня — ДМ) з 18.30. Заголовки однакові, різниця лише в наявності чи відсутності знаку питання в кінці заголовку та іменах авторів. Текст однаковий, хоча в більшості випадків зазначалося, що це "ексклюзив" видання. Наскільки ж антикорупційний орган має зачепити чиїсь корупційні інтереси, щоби виникло непереборне бажання дискредитувати цей орган в медіа-полі, витрачаючи на це немалі кошти», — написала вона у власному профілі у фейсбуці.

За її словами, йдеться про 16 сайтів, з яких 3-4 — медіа. Зокрема, публікації з таким заголовком і однаковим змістом з'явилися на сайтах «Фактів», «Подробиць», «Прямого», «KП в Україні», Знай.ua, а також на сайті Telegraf.com.ua.

Щоразу матеріали були підписані різними прізвищами або подавалися як передруки з сайту Telegraf, де цей текст з'явився найпершим із переліку — о 18:30. У тексті йшлося про те, що НАЗК нібито виступає лобістом іноземних фармацевтичних компаній, які хочуть продавати свою продукцію в Україні, але при цьому не хочуть полишити ринок Росії.

Ми звернулися по коментар до НАЗК і отримали відповідь Андрія Вишневського, заступника голови НАЗК.

«Останніми днями спостерігається нетипова інформаційна активність навколо фармацевтичної теми, що нагадує гострий запальний процес. Ми пов’язуємо це з тим, що НАЗК наполягає на негайному усуненні корупційних ризиків під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану. Йдеться про необхідність змін до Закону України "Про лікарські засоби" та відповідних наказів Міністерства охорони здоров‘я, а саме — про конкретизацію підстав для скасування державної реєстрації лікарських засобів. Зміни до законодавства дозволили викидати препарати західного виробництва з ринку, якщо фармвиробник — до прикладу, американський чи словенський — має виробничі потужності на території Білорусі чи Росії. Насправді сумнівно, що Росія суттєво постраждає від того, що з українського ринку зникнуть міжнародні препарати. Натомість пацієнтам, насамперед найбільш соціально незахищеним, та Державному бюджету України це може відчутно зашкодити. Сама процедура скасування державної реєстрації містить низку серйозних корупційних ризиків, пов‘язаних з правовою невизначеністю критеріїв для заборони ліків та обмеженням конкуренції,  які можуть призвести до недоброчесного виведення з ринку іноземних компаній для лобіювання інтересів окремих національних фармацевтичних виробників. Таких ризиків багато і вони детально описані в дослідженні», — роз'яснив Андрій Вишневський.

На запитання про причини й подальші кроки установи відповідь була такою:

«Ми досить часто спостерігаємо спроби публічної дискредитації НАЗК. Це відбувається практично щоразу після наших активних дій в межах реалізації основних функцій НАЗК, заради виконання яких воно і було створено. Діяльність антикорупційних органів мало кому подобається, адже ми постійно перешкоджаємо чиїмось корупційним інтересам. Наші подальші кроки — ще більше працювати в напрямі запобігання корупції і побудови доброчесної влади. Зважати на дезінформаційні вкиди ми не можемо, адже вони свідчать лише про те, що ми йдемо правильним шляхом».

Ми також звернулися по коментар до згаданих вище редакцій та чекаємо на їхні відповіді.

Нагадаємо, у листопаді цього року був ухвалений новий закон про медіа, згідно з яким (ст.1, п.1) поширення «джинси» (тобто немаркованої реклами чи замовних матеріалів) зараховано до порушень, тож за них Нацрада може видати припис або оштрафувати медіа. До останніх належать не лише «офіційні» сайти видань чи телеканалів, а взагалі «медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті».