На «Радіо Культура» презентували документальний радіосеріал «Що є свобода? Діалог із Григорієм Сковородою», підготовлений до 300-річчя з дня народження українського філософа. Про це виданню «Читомо» повідомила редакція «Радіо Культура».

Сценарій до фільму написав письменник Мирослав Лаюк, роль оповідачки виконала акторка Ада Роговцева, а роль самого Сковороди — письменник Сергій Жадан.

Радіосеріал розповідає про маловідомі факти з життя Сковороди, які мали вплив на формування його світогляду: як Григорій Савич навчався і кілька разів кидав університет, як співав у капелі імператриці, як сварився з єпископами, як викладав у колегіумі тощо.

Розповідь про постать філософа супроводжується фрагментами з різних його текстів, причому деякі з них письменник та філолог Сергій Жадан читає в оригіналі — тодішньою книжною українською мовою.

«Сковорода вибивається з бароко, він вибивається з будь-чого. Затягана нами всіма фраза, що “світ ловив його та не спіймав”, є доволі точною. Навіть бароко його ловило, але не піймало. Сковорода цілком добре надається до маскультового використання: це може бути доволі вульгарно, але може бути й доволі ефективно та добре зроблено.

Сковороду постійно перевидають, і бувають іноді видання, де він подається як перший гіпстер, гіппі, вегетаріанець. Але тут йдеться не лише про його звички. Передусім він — надзвичайно цікавий автор, філософ, письменник, і те, що він написав, може бути цікаво не лише фахівцям із доби бароко», — розповів Сергій Жадан.

Автор сценарію Мирослав Лаюк у коментарі виданню сказав, що проєкт «Радіо Культура» — «про довгу дорогу Сковороди, яка досі триває і триватиме».

Прослухати першу та другу серії можна за посиланням.

Окрім того, радіосеріал можна почути з 4 по 11 грудня в Українському домі в межах Національного мистецького проєкту «Світ Сковороди».

Нагадаємо, до дня народження українського мислителя і письменника, одного з найбільших філософів Східної Європи барокової доби, на платформах Суспільного вийдуть програми, фільми, спеціальні проєкти.

У Вашингтоні відрили скульптуру до 300-річчя з дня народження філософа Григорія Скороводи.