Фейки та факти. Чи розрізняє їх українська молодь?

Фейки та факти. Чи розрізняє їх українська молодь?

6 Грудня 2022
10059
6 Грудня 2022
14:27

Фейки та факти. Чи розрізняє їх українська молодь?

10059
В часи інформаційної війни та перенасиченості подіями важливо аналізувати ті новини, які ми отримуємо. Як вважають молоді українці, чи вони вміють відрізняти фейки від фактів? Де отримують інформацію та як орієнтуються в потоці новин? Про це все в опитуванні U-Report та «Детектора медіа» з медіаграмотності.
Фейки та факти. Чи розрізняє їх українська молодь?
Фейки та факти. Чи розрізняє їх українська молодь?

Проєкт ЮНІСЕФ U-Report та інтернет-видання «Детектор медіа» провели опитування з медіаграмотності, приурочене до Всесвітнього тижня медіа- та інформаційної грамотності. В опитуванні через телеграм-бот взяли участь 4 237 молодих людей з усіх регіонів країни (віковий розподіл: 14-18 років - 11,2%; 19-24 роки — 40,1%; 25-34 роки — 37,8%; 35+ років — 7,6%)


Тож, звідки молодь дізнається про новини?

83,4% опитаних отримують інформацію із соціальних мереж, 23,7% читають новини у онлайн-ЗМІ, 15,8% дивляться новини у ютубі. І 26,8% аудиторії дізнається новини переважно тільки від спілкування з рідними, колегами, друзями, сусідами.

За якими ознаками аудиторія визначає, чи достовірна новина перед ними?

54,8% звертає увагу, чи є посилання на джерело інформації. 38,6% опитаних довіряє інформації, якщо в ній є фото чи відео описаного. 33,5% сприймають інформацію, якщо та розміщена у ЗМІ, якому вони довіряють. Внутрішньо інтуїтивно чи правдива новина вирішують 8,5% опитаних.

Чи перевіряє молодь інформацію, отриману із соціальних мереж та медіа?

47,7% опитаних перевіряють інформацію через пошук першоджерела чи звертають увагу на факти і докази в новині. Не мають на це часу чи не вважають за необхідне перевіряти інформацію тільки 6,4%.

Як саме аудиторія перевіряє інформацію?

55% опитаних шукають додаткову інформацію щодо прочитаної новини, або ж звіряють її з офіційними джерелами (46,3%). 17,3% респондентів детально вивчають ресурс, з якого отримали новину, її автора, а 9,4% опитаних навіть користуються спеціалізованими сайтами та програмами для перевірки інформації як StopFake, Bellingcat, «Детектор медіа» чи Truth Goggles, FotoForensics.

Що зумовлює довіру молоді до експерта чи блогера як автора новини?

72,9% стануть довіряти блогеру чи експерту, якщо в його/її повідомленнях буде підтвердження сказаного. 29,5% опитаних звертають увагу на освіту експерта. Для 28,2% респондентів будуть підставами довіри до експерта наявність ефірів, коментарів у авторитетних медіа чи присутність інформації про нього/неї в інтернеті. Тільки для 7,9% вагомою причиною довіри буде кількість підписників.

Як молода аудиторія реагує на приголомшливий заголовок (клікбейт)?

53,1% респондентів зізнались, що бачать «заголовок-наживку» й іноді попадаються на нього і відкривають новину через цікавість. 38,7% респондентів розуміють, що це клікбейт і навіть не відкривають посилання. Не знають, що таке клікбейт – тільки 2,1% опитаних.

 

З яких медіа молодь найбільше черпає новини?

На першому місці серед найпопулярніших блогерів для молоді телеграм-канал «Лачен пише» (автор — блогер Ігор Лаченков). На другому місці ютуб-канал Сергія Стерненка. Також в топ щодо уваги від молодого глядача увійшли блоги «Телебачення Торонто» (ютуб-канал), Новинач (телеграм-канал), Ukraine NOW (телеграм-канал).

Найпопулярніше медіа серед молоді — Суспільне. В топ-5 також увійшли ТСН (телевізійна служба новин 1+1 media), Hromadske, «Українська правда» та «Свідомі».

Про що говорять результати опитування?

На думку Вадима Міського, програмного директора ГО «Детектор медіа», опитування показало певний зріз практик медіаспоживання і навичок критичного мислення серед молодої аудиторії. Основна платформа споживання інформації для молоді — це соціальні мережі, тому все більше уваги потрібно на них як самим медіа, так і адміністрації соцмереж піклуватися про стримування дезінформаційних проявів.

«Загалом помітно, що опитані молоді люди мають гарні навички медіаграмотності, перевіряють факти та здатні відрізнити спотворену інформацію за певними ознаками. Хоча це опитування не є репрезентативним, адже ми не будували вибірку наперед, а опитали усіх охочих — важливо і приємно дізнатися, що так багато молодих людей споживають інформацію саме з якісних медіа. Однак очевидно, що розвинені навички критичного мислення має не кожна молода людина, а у старших вікових груп натреновані навички медіаграмотності зустрічаються рідше. Це показують результати щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності українців» від «Детектора медіа». На молоді, яка має цю перевагу, навичок критичного мислення — сьогодні лежить велика відповідальність. Молоді варто передавати знання про свідоме медіаспоживання своєму оточенню, рідним, друзям та близьким, і таким чином піднімати рівень медіаграмотності всього суспільства».

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10059
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду