В ефірі російського «Первого канала» вийшло інтерв’ю ексдиректорки Печерського ліцею та школи-дитсадка у смт Коцюбинське на Київщині Алли Душкіної, звинуваченої у державній зраді.

В сюжеті Душкіна розповідає російським пропагандистам різні страхітливі історії з України, які ті описують словами «в лапах зверя», «прошли через ад» тощо.

Вона пригадує, що в немилість до української влади потрапила ще в перші дні вторгнення РФ, коли впустила у підвал приватної школи місцевих жителів із дітьми замість того, щоб віддати приміщення територіальній обороні.

Також Душкіна переповідає історію якоїсь учительки з Дарниці, яка їхала з Бучі від знайомих машиною, яку нібито наздогнала тероборона і вбила водія. Голос за кадром підсумовує: «Такого в Украине много. В стране по сути объявлен настоящий террор».

Російські журналісти стверджують, що єдиним доказом у держзраді проти Душкіної була «переписка з українцями, які втекли до Росії». В камері СІЗО обвинувачену нібито намагалася залякати жінка, яка відбувала покарання за вбивство. Співкамерниця показувала їй, як забивали до смерті інших підозрюваних за так званими політичними справами, переконуючи, щоб вона підписала зізнання.

Душкіна розповідає, що із Бучі та Ірпеня привозили людей, в чиїх домівках були помічені російські солдати, а також тих, хто начебто був свідком злочинів української армії. Українські військові нібито вбили телевізійну групу, що зафіксувала, як «українці вбивали українців».

У сюжеті її син Вадим, що проживає з матір’ю у Москві, розповідає, як співробітники Служби безпеки України нібито вибивали з нього свідчення про матір, погрожували йому вбивством.

Повідомляється, що втекти з України обвинуваченій та її сину допоміг колишній телеведучий каналу «Інтер» Юрій Кот. Його у росЗМІ представляють політологом і лідером «движения русских украинцев "Парус"». У телесюжеті він говорить, що в Україні 25 тисяч політичних в’язнів.

У сюжеті сказано, що «трагічна історія» Алли Душкіної нібито почалася ще у 2014 році, коли вона очолювала Печерське райуправління освіти і нібито перешкоджала «бойовикам» з Майдану грабувати держустанови для будівництва барикад. Саме буцімто за це нова влада люструвала її, заслуженого вчителя України із 30-річним стажем.

Душкіна стверджує, що покинула країну в липні нібито через небезпеку своєму життю – їй начебто загрожувала «фізична розправа» і на неї чинили «фізичний тиск» «угрупування націоналістичного характеру».

«Судрепортер» повідомляє, що офіційно Душкіну влітку звільнили із СІЗО під заставу в 500 тисяч гривень. Її відпустили без електронного браслета.

14 жовтня суд оголосив обвинувальний акт щодо Душкіної. Їй інкримінується, що після 24 лютого 2022 року, перебуваючи в смт. Коцюбинське, вона у телеграмі вступила у спілкування з колишнім українським журналістом Юрієм Котом, який ще після Революції гідності виїхав до Росії. Жінка нібито почала надсилати Коту як представнику держави-агресора інформацію військового характеру, розголошення якої могло завдати шкоди обороноздатності України.

Наприклад, 18 березня вона відправила Коту інформацію про пости ЗСУ, кількість особового складу та військової техніки на головних дорогах, що ведуть до Києва, організацію роботи патрулів тероборони і присутність підрозділів ЗСУ у Вишгороді.

Вранці 21 березня Душкіна передала інформацію про географічні особливості заплави річки Ірпінь та можливість їх військового використання для зупинки наступу противника. Після обіду того ж дня вона написала про блокпости ЗСУ на вулицях Києва.

25 березня Душкіна в листуванні з Котом начебто побажала сил російському президенту Путіну, зізналася, що молиться за нього і хоче, щоб він переміг.

Дії жінки кваліфікуються як державна зрада в умовах воєнного стану. Їй загрожує 15 років ув’язнення або довічно.

Раніше Душкіна відмовлялась у присутності преси у судовому засіданні називати своє місце перебування за кордоном, нібито з міркувань безпеки. Донедавна адресу її проживання не знали навіть судді і тому зобов’язували надати цю інформацію хоча б суду. Оголошувати обвинувачену в міжнародний розшук суд відмовився і наразі прокуратура оскаржує це в апеляції.

Фото: скриншот