Поширення позитивних фейків під час війни може коштувати людських життів. Таку думку висловив член Незалежної медійної ради, заступник директора, головний експерт з медійного права ЦЕДЕМ Ігор Розкладай під час публічної онлайн-дискусії «Інформація про війну як зброя: помилки, які можуть коштувати життя».

Пан Ігор навів приклад, коли в соцмережах чи ЗМІ з'являються новини про нібито звільнення від російських окупантів певних населених пунктів, що потім не підтверджується. Зокрема, така інформація поширювалася щодо Херсону, коли насправді мала місце лише вилазка бійців ЗСУ на околицях міста.

«Людина, яка прочитала, що щось звільнили, може спробувати повернутися та потрапить у полон. Чому це поширюється? Або це вороже ІПСО, або ще гірше – бажання хайпонути на новинах, коли малесенька історія перетворюється на доконаний факт. Це може коштувати людських життів», – зауважив Ігор Розкладай.

За його словами, позитивні фейки з'являються та поширюються через те, людям хочеться чимось пишатись і робити свої міфи.

«Коли ми говоримо про поточні події та війну, то поширення позитивного фейку несе небезпечні наслідки, тому категорично вважаю, що до офіційного підтвердження певної інформації поширювати її не можна і не потрібно», – зазначив Ігор Розкладай.

Він зауважив, що ще одна негативна дія від позитивних фейків – це розчарування, яке настає, коли інформація не знаходить підтвердження.

«Ці історії з'являються з причини, що в українців є запит на свою історію: що ми щось хороше зробили, можемо чимось поділитися. Це несе мінус, коли історії починають перевірятися, і з'ясовується, що нічого не було такого.

Які після цього з'являються відчуття? Це історія розчарування. Якщо вона відбувається на регулярній основі, то вона призводить до зневірень: "що ми можемо?", "є кращі народи". Позитивні фейки – небезпечна історія. Це та сама дезінформація. Вона може поширюватися неумисно, як помилкова інформація, або бути умисними ворожими діями», – додав пан Ігор.

Окрім позитивних фейків воєнного часу, медіаексперт порадив перевіряти й іншу інформацію, як, наприклад, давній і дуже поширений фейк, що українська мова була визнана наймилозвучнішою у світі, або гривня – найкрасивішою валютою (новину про це досі можна знайти в українських медіа).