Сайт Верховної Ради — найбільш відвідуваний серед сайтів державних органів України. Влітку цього року на нього заходили в середньому майже сім мільйонів разів на місяць. Повномасштабна війна позначилася й на відвідуваннях сайта Верховної Ради. Це видно зі зростання аудиторії з великих країн Європи і США, натомість відсутності в лідерах відвідувань великих міст сходу (Харків) та півдня (Одеса) України, як це було ще пів року тому, а також поява в топі аудиторії німецьких міст Гамбурга та Мюнхена, австрійського Відня й техаського Г’юстона, яких раніше там не було. Ймовірно, це біженці, які виїхали з України від початку повномасштабного вторгнення Росії та переходять на сайт ВРУ, шукаючи українські закони.

Сайт Ради й далі більше відвідують жінки, ніж чоловіки. Ядро аудиторії — це люди віком від 25 до 34 років із великих обласних центрів — Києва, Львова та Дніпра, які водночас є великими хабами для переселенців.

За останнє півріччя змінилося використання девайсів для відвідувань сайта Ради — зараз більшість аудиторії знову повернулась до використання комп’ютерів, а не мобільних пристроїв. Що також може бути наслідком повномасштабної війни. Користувачі й далі найбільше відвідують сторінки, на яких викладені Кримінальний, Цивільний та Кримінально-процесуальний кодекси.

Попри заборону в Україні російських соцмереж та повномасштабну агресію Росії, серед соціального трафіку сайта ВР на третьому місці месенджер росіянина Павла Дурова Telegram, а його ж творіння «Вконтакте» перемістилося на п’яту позицію цього рейтингу.

На початку 2022 року Рух «Чесно» писав, що сайт Верховної Ради у грудні 2021 року увійшов до трійки сайтів парламентів світу за кількістю переглядів. У грудні минулого року він мав понад 5,5 мільйона переглядів на місяць, на другому місці — сайт Палати представників США (5,8 млн переглядів, зараз цей показник становить 7,1 млн переглядів), а на першому — сайт парламенту Великої Британії (9,6 млн переглядів, зараз цей показник становить 5,5 млн переглядів). Однак, за даними аналізу Руху «Чесно», у 2016 та 2018 роках сайт ВРУ був на першому місці — у травні 2016 року він мав 6,7 млн відвідувань, а у травні 2018-го — 7,8 млн відповідно.

До початку нового політичного сезону у Верховній Раді ми вирішили не порівнювати сайт ВРУ з іншими сайтами парламентів світу, а з’ясувати, як змінилась динаміка переглядів сайта головного законодавчого органу держави під час повномасштабної війни.

У відкритому доступі є дані відвідування трьох літніх місяців — від початку червня по вересень 2022 року. За цей час кількість відвідувань сайта ВРУ в порівнянні з кінцем минулого року зросла на мільйон і загалом становила майже 21 мільйон переглядів, у середньому кількість сесій сайту ВРУ на місяць — 7 мільйонів. Хоча з кожним літнім місяцем динаміка переглядів ішла на спад. Падіння літнього трафіку є типовим явищем для більшості онлайн-ресурів.

SimilarWeb при аналізі пропонує порівняти показники схожих сайтів, серед яких сайт Кабміну, президента України, Мін’юсту й Міносвіти. Як і раніше, сайт ВРУ має найбільші показники переглядів серед українських державних сайтів, хоча сайт президента мав стрибок у липні до 4,4 млн переглядів.

Що ж до інших показників, то сайт ВРУ також має найбільшу кількість унікальних відвідувачів на місяць — 2,3 мільйона. Однак найдовше — майже шість хвилин — відвідувачі перебувають на сайті Мін’юсту; там також і найбільша глибина перегляду — майже 5 сторінок за один візит — та найнижчий показник відмов: 39 %.

За останні пів року змінилось використання девайсів для відвідування сайта ВРУ: якщо наприкінці минулого року переважали мобільні пристрої (56 %), то зараз аудиторія більше використовує комп’ютери та ноутбуки (54 %). Натомість на сайт Кабміну (67 %) та президента (64 %) більшість заходить із мобільних пристроїв.

Що ж до географії аудиторії цих сайтів, то левова її частка з України (91 %), частина зі США, країн Європи та Росії. Наприклад, сайт Ради переважно відвідують з України (53 %), а також користувачі зі Швейцарії (51 %), Франції (45,5 %) та Нідерландів (44,7 %). Натомість користувачі з Росії (75 %), США (63 %), Німеччини (43 %) та Польщі (41 %) найбільше відвідують сайт президента. У свою чергу значний відсоток відвідувачів із європейських країн — тієї ж Франції (20 %), Чехії (16,5 %) та Великої Британії (14 %) — відвідують сайт Кабміну. Це можуть бути українські біженці, які виїхали до цих країн за час повномасштабної війни.

Що ж до каналів трафіку, то на першому місці серед усіх державних сайтів є органічний пошуковий та прямий трафік. На сайт ВРУ, як правило, заходять після пошукових запитів (61 %) або напряму через введення адреси сайта (28 %), а також через реферальний тарфік з інших ресурсів (8 %).

Як і раніше, аудиторія найчастіше заходить на сайт у пошуках Кримінального, Кримінально-процесуального та Цивільного кодексів України, а також Конституції (за цим запитом заходять і на сайт президента, де також є текст Основного закону). В свою чергу на сайт Мін’юсту заходять після пошуку реєстру боржників.

Реферальний трафік розподілився за напрямами: на сайт ВРУ переходять із сайта Держприкордонслужби України, порталу безоплатної правової допомоги, а також із Суспільного та «Української правди».

Із сайта ВРУ далі аудиторія в більшості переходить у гугл, телеграм, Інститут законодавства ВРУ та сайт президента України.

Щодо соціального трафіку за останні пів року відбулись цікаві зміни: в лідери соціальних мереж потрапив телеграм, якого раніше не було. У грудні на третьому місці серед соціального трафіку сайту ВРУ був «Вконтакті», зараз ця соцмережа, на жаль, досі є, але змістилась на п’яте місце. Загалом за три місяці соціальний трафік сайта ВРУ становив 180 тисяч переходів. Найбільше на сайт ВРУ переходять із фейсбука (39 %), ютуба (35 %) та вебверсії телеграма (7 %).

Популярність месенджера Telegram відображена і в досліджені КМІС «Медіаспоживання українців в умовах повномасштабної війни». Серед 76,6 % українців, які використовують соцмережі як джерело інформації, 66 % обирають телеграм, 61 % — ютуб, 58 % — фейсбук.

Водночас, згідно з даними Google Analytics сайта ВРУ, однією із найпопулярніших сторінок на сайті Ради є сторінка відеотрансляцій: від початку року й дотепер її відвідали понад 600 тисяч разів. Пік відвідуваності сторінки відеотрансляції припав на 23-24 лютого — тоді її відвідали майже 100 тисяч разів. Такий інтерес аудиторії є логічним, адже більшість громадян у той час шукали офіційну інформацію від влади щодо подальших дій. Водночас це свідчить також і про великий запит громадян саме на відеотрансляції із засідань парламенту, які під час великої війни заборонені, та інтерес до роботи народних депутатів.

За постанову про заборону трансляцій Верховної Ради голосували «слуги народу» та нардепи з колишньої «Опозиційної платформи — За життя». Рух «Чесно» вже не раз писав, що Верховній Раді потрібно відновити публічність та прозорість роботи. Адже в парламенті вже понад два роки немає повноцінного доступу журналістів до роботи в кулуарах та на балконі для преси. Торік ми писали про ризик «локдауну демократії» у Верховній Раді як найвищій представницькій інституції в державі. Що довше триває повномасштабна війна та режим воєнного часу, то частіше окремі нардепи й парламентські журналісти, які офіційно акредитовані у пресслужбі ВРУ і багато років поспіль висвітлюють роботу парламенту, говорять про відновлення роботи в будівлі Верховної Ради під час засідань і закликають публікувати повну інформацію про роботу народних депутатів у їхніх профілях на сайті парламенту.

Рух «Чесно» до початку нового політичного сезону також зробив якісний аналіз ухвалених законопроєктів за півріччя повномасштабної війни.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»

Фото: «Радіо Свобода»