Формулювання і поняття, подані в зареєстрованому сьогодні законопроєкті «Про деколонізацію гуманітарної сфери України», потребують уточнень та доопрацювання. На це вказала медіаюристка Людмила Опришко в коментарі «Детектору медіа».

На її думку, документ за №7721 у його нинішньому вигляді є інструкцією, коментарем до закону, а не законом. Він часто дублює наявні правові норми та оперує поняттями, визначення яких відсутнє в законодавстві України:

«Законопроєкт «Про деколонізацію гуманітарної сфери України», реєстровий номер 7721, на жаль, скоріше схожий на інструкцію, на коментар до закону, а не на закон. І це дуже погано. Він надмірно деталізує різновиди антиукраїнської, проросійської пропаганди замість того, щоб чітко, просто і вичерпно сформулювати суть заборони. До того ж на практиці немає жодних проблем із визначенням способів поширення інформації, а тому деталізувати їх не потрібно.

Проблематичним є те, що проєкт багато в чому дублює наявні правові норми, що з одного боку не має жодного практичного змісту, а з іншого – лише ускладнить правозастосовну практику. Наприклад, за порушення закону пропонується встановити відповідальність у виді штрафу. При цьому, ситуація виглядає так, що за одні й і самі дії особу можна буде притягувати як до кримінальної, так і до фінансової відповідальності, яка по своїй суті має всі ознаки адміністративної, якщо мова йтиме про порушника – фізичну особу (наприклад блогера, який поширює заборонені відомості в інтернеті.

Привертає до себе увагу й те, що законопроєкт оперує поняттями, визначення яких відсутнє в законодавстві України. Вони є у проєкті закону «Про медіа» який наразі ще не став законом. Можливо законотворці розраховують на швидке прийняття останнього, але до того часу говорити про можливість виконання приписів проєкту № 7721 в частині деколонізації у сфері медіа не доводиться».

Нагадаємо, ініціаторами законопроєкту «Про деколонізацію гуманітарної сфери України» є народні депутати Микола Княжицький, Володимир В’ятрович та інші члени фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та депутатської групи «За майбутнє».

Автори проєкту хочуть запровадити обмеження на пропаганду ідеології «русского міра» та іншої антиукраїнської, проросійської пропаганди, поширити заборону на трансляцію/ретрансляцію телевізійних і радіопрограм не лише на суб’єктів у сфері інформаційної діяльності, але й на інших осіб, заборонити використання пов’язаних з російською імперією назв та імен в об’єктах топоніміки, найменуваннях освітніх і культурних закладів тощо.

Юристи мають зауваження до формулювань документа.  Головний експерт з медійного Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай вітає такі ініціативи, однак закликає до ширшого погляду та цей документ. Такий закон, вважає медіаюрист, потребує глибокої суспільної та фахової дискусії. «По факту це закон про все, що пов'язане з РФ, адже РФ використовує будь-що, щоб впливати на своє насєлєніє, так і на інші країни і їх громадян. Але чи може бути закон про все?», – зауважує Ігор Розкладай. Детальний його коментар читайте за цим посиланням.

Фото Людмили Опришко – з сайту «Доступ до правди»