Отар Довженко про прохання інформаційної тиші: «Треба не закривати роти журналістам, а пообіцяти подробиці згодом»
Отар Довженко про прохання інформаційної тиші: «Треба не закривати роти журналістам, а пообіцяти подробиці згодом»
Медіаексперт Отар Довженко в ефірі «Першого Західного» прокоментував прохання оперативного командування «Південь» не розголошувати інформацію про контрнаступ ЗСУ на Херсонщині.
На думку медіаексперта, реагувати на такі прохання в умовах війни потрібно, але люди прагнуть інформації і будуть шукати її в анонімних телеграм-каналах або російських медіа, якщо її не подають українські ЗМІ.
«Людям не можна просто сказати: "Перестаньте цікавитися тим, що відбувається в Херсоні". Зрозуміло, що люди будуть цікавитися, а якщо наші не будуть про це писати, вони будуть читати це в росіян. Що і відбувається. Шарія читають і все таке. Дієвішим було б не казати: "А ну, позакривали всі роти". А замість цього сформулювати загальну рамку того, що відбувається, і сказати, що подробиці чекати через кілька днів», – вважає Отар Довженко.
Він додав, що не всі дописи зі згадкою про Херсон можуть зашкодити, але «якась інформація, що проривається з передової від військових, у приватному спілкуванні, може бути фатальною для якогось військового підрозділу, для певної операції, тому що про неї дізнаються росіяни в такий спосіб», збираючи цю інформацію по соцмережах і медіа. На думку Отара Довженка, наразі медіа варто жертвувати стандартом оперативності і відкладати певні повідомлення з передової на кілька днів.
Також медіаексперт закликав усіх прочитати наказ №73, який регулює порядок акредитації представників ЗМІ під час воєнного стану, визначає перелік інформації, яку не можна розголошувати, встановлює порядок роботи журналістів в зоні ведення бойових дій: «Люди переважно не читали наказ про те, чого не можна розголошувати, хоча він достатньо корисний. Я його рекомендую почитати».
«В ідеалі, всі мають говорити одним голосом. Це загальновідома настанова. Але у нас це, здається, неможливо. Тому що є військові, є адміністрація, є цивільно-військове керівництво в особі президента, і між ними, очевидно, є певна інформаційна конкуренція – хто перший що повідомить. Інколи їхні версії розходяться. Щодо втрат на фронті, неодноразово говорили, у тому числі перші особи держави, що вони не будуть розголошуватись до кінця війни. І тут раптом бачимо – 9 тисяч. Наскільки ця цифра відповідає дійсності, я не знаю», – зауважив Отар Довженко.
