У Москві посилюють ядерну риторику та відроджують ганебні радянські практики. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 26-28 серпня.

1. Кремль змінив «денацифікацію» на «Третю світову війну»
2. Як росіяни «хакнули» HIMARS
3. Чому арабський світ вірить Russia Today
4. Доноси стали новим/старим трендом у РФ

Кремль змінив «денацифікацію» на «Третю світову війну»

Росія вчергове довела своє, тепер вже офіційне, небажання проводити деескалацію ситуації навколо Запорізької АЕС. Відбулось це 26 серпня по закінченню 10-ї конференції ООН щодо виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

Захід тривав у Нью-Йорку з 1 по 26 серпня. Однією з найбільш проблемних тем стала ситуація навколо захопленої російськими військовими ЗАЕС. Учасники конференції прагнули висловити «серйозне занепокоєння» воєнними діями на території станції.

НАСПРАВДІ, конференція завершилася без підсумкового документа. В останній момент Росія відмовилася ставити під ним свій підпис, бо в тексті був заклик повернути Україні контроль над атомним об’єктом.

Заступник постпреда Росії при відділенні ООН у Женеві Андрій Білоусов заявив, що досягти консенсусу «не вдалося через політизовані, ангажовані, безпідставні та брехливі заяви деяких делегацій по Україні».

У свою чергу спецпредставник президента США з ядерного нерозповсюдження Адам Шейнман поклав всю відповідальність за ситуацію на Росію.

Таким чином, це чергове підтвердження того, що Москва боїться будь-якого, навіть, декларативного прийняття зобов’язання вивести свої війська із ЗАЕС. Втім, це лише пазл у великій кремлівській грі з юридичного невизнання своєї агресії в Україні. За великим рахунком, грі самовбивчій.

Російським медіа доводиться вигадувати нові наративи, коли старі перестають працювати. Тепер ідея у тому, щоб шантажувати світ: «або ми переможемо, або розпочнеться третя світова війна».

Заступник секретаря Ради безпеки РФ, екс-президент Росії Медведєв в інтерв’ю французькому телеканалу LCI ​​зауважив: «Спеціальна військова операція проводиться для того, щоб не сталося третьої світової війни».

Нагадаємо, ще півроку тому доводи Путіна на користь «спеціальної військової операції» спиралися на кілька аргументів: необхідність «денацифікувати» Україну, усунути «злочинців», які керують країною, «врятувати» російськомовних громадян Донбасу на сході України, які нібито зазнали «геноциду». Іншими словами, війна так чи інакше була пов’язана з Україною.

Сьогодні ж можна почути цілу російську телепередачу на федеральному каналі, в якій жодного разу не згадується конкретна лінія фронту в самій Україні. Натомість безупинно лунатимуть розмови про «зіткнення цивілізацій», про «душу Росії», про «її законне місце на планеті». Вороги на російському телебаченні вже не в Києві, вони в Брюсселі та Лондоні, Тель-Авіві та Вашингтоні. 

І це черговий спосіб пояснити російському народу, чому початковий бліцкриг провалився, а війна затягнулася. Новий наратив, як сподіваються у Кремлі, з одного боку, виправдовує повільність війни (на додачу до розповідей про «гуманність до цивільного населення»), а з іншого посилює підтримку війни, незважаючи на великі жертви.

Саме тому, в російських ЗМІ все частіше можна почути, як спікери озвучують приблизно таке: «Якщо потрібно натиснути ядерну кнопку, то так і буде». Завуальовані погрози Путіна застосувати ядерну зброю в перші дні війни отримали продовження.  Маргарита Симоньян в програмі Володимира Соловйова каже: «Або ми переможемо в Україні, або почнеться третя світова війна. Особисто я вважаю цей шлях найбільш реалістичним».

Як росіяни «хакнули» HIMARS

А поки в московських студіях розмахують «атомним кийком», тим самим визнаючи, що фактично програють війну в Україні, у «воєнкорів» з під носу в прямому ефірі українці уводять дрони.

У той самий час росіяни фантазують на тему кібервійни. І повідомляють про «технологічний прорив» у боротьбі з HIMARS, який їм ніяк не вдається знищити на полі бою. Тому, замість поцілити, вони «навчились зламувати» американську РСЗВ.

НАСПРАВДІ, битва російських пропагандистів з HIMARS варта окремої глави у майбутній книзі про цю війну. Спочатку вони писали, що РСЗВ не страшна. Потім, почали її «нищити» цілими батареями. І самі ж себе спростовувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зброя під контролем. 10 аргументів на користь того, що західна зброя в Україні у надійних руках

Згодом вирішили вкидати в ЗМІ дезу, нібито українці продають HIMARS ледве не на AliExpress. І звинувачувати їх у розстрілі полонених «азовців» в Оленівці.

Багато чого було у битві російських пропагандистів з американською РСЗВ.

В реальності ЗСУ не втратили жодної HIMARS та їх аналогів в Україні. «Понад 20 українських РСЗВ HIMARS, а також M270 та MARS залишаються у строю. Понад 50 російських складів зі зброєю та боєприпасами вийшли з гри», — повідомляє військове відомство України.

Для того, щоб «хакнути» HIMARS, його треба спочатку «спіймати». А з цим у російської армії, м’яко кажучи, проблеми. У них дрони з під носу українці уводять. Які вже тут «злами РСЗВ»? 

До того ж, інженери Командного центру розвитку бойових можливостей армії США з авіації та ракет (AvMC) вже працюють над створенням багатодоменної пускової установки (AML), що враховує апаратні та програмні модифікації HIMARS для керування нею віддалено та автономно.

«Ми говоримо про створення техніки, яка буде задіяна там, де немає жодних дорожніх знаків, жодних доріг, але довкола є люди, дерева, яри, скелі», — сказав Лукас Хантер, керівник проєкту AML.

За умов того, що росіяни своєю «високоточною» зброєю цими вихідними вже тричі влучили по громадським вбиральням, то «хакнути» HIMARS вони зможуть хіба що в московській студії. Одразу після «перемоги в ядерній війні» та рекламної паузи. 

Чому арабський світ вірить Russia Today

Особливої уваги в цьому сенсі заслуговує робота російської пропаганди у арабському світі. Там їй ще вірять. 

У причинах її успіхів на Близькому Сході Deutsche Welle вбачає гру Москви на поширених у регіоні антизахідних настроях та у використанні інших прийомів. Наприклад, фотографій привабливих жінок та фейкових акаунтів.

НАСПРАВДІ, телеканал RT Arabic зараз є одним із найпопулярніших у регіоні і давно відомий на рівні з Al Jazeera, Al Arabia та Sky News Arabia. RT Arabic іноді виявляється навіть значно успішнішим, ніж західні медіакомпанії з їхнім арабомовним контентом.

В останні кілька місяців RT Arabic працював краще за західні телеканали, говорить Мустафа Айяд, директор відділу Африки, Близького Сходу та Азії Інституту стратегічного діалогу (ISD). 

«Дружня Кремлю медійна мережа арабською мовою є сумішшю офіційних держЗМІ, а також медіакомпаній, що мають ім’я, – пояснює він. – Слід звернути увагу не тільки на державні інформагентства, але й на численні сторінки в Facebook, які діляться контентом від RT і Sputnik і повторно його використовують. Таке подальше поширення існує виключно в соцмережах. Вони відіграють важливу роль у просуванні прокремлівського контенту».

В ході свого дослідження ISD натрапив на облікові записи в соцмережах, що мають сотні тисяч підписників. Багато з них вели зовні привабливі російські жінки, які публікують проросійські матеріали арабською мовою. Ці фейкові акаунти та фотографії особливо цінувала чоловіча аудиторія. З того часу, проте, більшість облікових записів, класифікованих ISD як фейкові, були закриті.

Проросійські наративи знаходять відгук у арабської аудиторії з цілої низки причин. Важливу роль, наприклад, відіграє те, що арабським держЗМІ, пов’язаним з окремими урядами і часто фінансованими ними, місцеві не особливо довіряють. Натомість вони покладаються на новини, що публікуються в соцмережах. 

Дослідження виявило, що російські мовники та їхні акаунти в соцмережах набагато активніше обслуговують свою аудиторію, ніж арабомовні ЗМІ з самого регіону, США чи Європи. RT Arabic, наприклад, постить у два-три рази більше повідомлень, ніж Al Jazeera або BBC.

Шодо самих наративів, то широко зустрічається меседж про те, що Росія виступає проти зовнішнього втручання у суверенні справи будь-якої держави.Також популярна теза про те, що РФ прагне багатополярного ладу – на противагу нинішньому, за якого, на думку Москви, домінують інтереси Заходу. На одному з проросійських облікових записів у Twitter ця тенденція була виражена наступним чином: «Не кожен хоче підкорятися наказам дядька Сема». 

Тому антизахідні настрої в арабському світі Росія вдало підігріває. На свою користь. 

Доноси стали новим/старим трендом у РФ

27 серпня стало відомо, що у Москві співробітниця салону зв’язку «Мегафон» написала донос на покупця за те, що він сказав їй, що «Росія ніколи не виграє війну з Україною». Матеріал перевірки її заяви передали оперативнику карного розшуку з промовистим прізвищем Трєвогін.

НАСПРАВДІ, написання доносів стало в Росії вже справою буденною. Православний олігарх Костянтин Малофєєв пишається тим, що саме його телеканал «Царьград» написав донос на одного з останніх публічних російських опозиціонерів Євгена Ройзмана.

У Росії часто із задоволенням «стучать». І не тільки на публічних людей, а й на близьких та родичів.

Мешканець російського селища в Підмосков’ї написав заяву на дружину, яка за його словами, критикувала владу РФ і розв’язану нею війну проти України.

Тато написав донос на дочку, бо та проти війни в Україні.

Чоловік повідомив про свою суперечку з колегою на ту саму тему в поліцію.

Один приятель поскаржився на пост іншого «Вконтакті», побачивши в ньому глузування з букви Z.

У Сахалінській області 57-річна вчителька англійської мови в розмові з учнями засудила російське вторгнення в Україну. Запис бесіди опинився в поліції. Суд визнав вчительку винною та оштрафував.

Жінка похилого віку поскаржилася на цінники з антивоєнними написами в супермаркеті в Санкт-Петербурзі, через що художниці Саші Скочиленко тепер загрожує до 10 років позбавлення волі, вона під вартою.

Стукацтво в Росії перейшло з розряду окремих ініціатив особливо «свідомих» громадян у майже національну забаву. За перші півроку війни росіяни написали майже 145 тисяч доносів у Роскомнагляд. Це на 25,5% більше, ніж за аналогічний період торік. Найчастіше в них містилися вимоги видалити «проукраїнську пропаганду».

Сергій Громенко, історик і експерт Українського інституту майбутнього, вважає, що відродження інституту доносів в РФ пояснюється «потужним трендом останніх років на архаїзацію російського суспільства. І в межах того, що вся ця державна машина рухається до теорій і практик радянської системи, неможливо уникнути і цього повернення до стукацтва».

З цього приводу, звичайно, неможливо, не згадати письменника-дисидента Сергія Довлатова, який ще у 80-х задався риторичним питанням «Ми без кінця проклинаємо Сталіна, але хто написав чотири мільйони доносів?».

І якщо сталінські успіхи в розбудові промисловості Росія вже більше ніколи не повторить (навпаки стрімко рухаючись в напрямку деіндустріалізації), то в деяких сферах вона здатна «догнати і перегнати» свій взірець. Бо поки в РФ не заборонили інтернет, сфера доносів там буде процвітати, а їх обсяги швидко вийдуть на захмарні висоти.