Російська пропаганда, як і російські танки "забуксувала" в перші ж дні, щойно зайшовши на територію України. Інформаційні атаки, які мали на меті посіяти страх і паніку, мали такий же успіх, як і воєнна кампанія під гаслом "взяти Київ за 3 дні". Українці не сприйняли топорно зліплену пропаганду, підготовлену для тих, хто, як очікувала Росія, з хлібом і сіллю зустрічатиме російську армію. Світ не повірив в існування нацизму в Україні та геноцид на Донбасі, який начебто чинили українці. Вже зараз із впевненістю можна заявляти, що один з етапів інформаційної війни Україна виграла. Це додало сил на подальшу боротьбу і продемонструвало, як важливо зміцнювати опірність суспільства до ворожої пропаганди. Але, щоб виграти інформаційну війну остаточно, і влада, і суспільство мають виконати певні завдання.

Постійно моніторити джерела інформації

Росіяни добре спрогнозували запит на альтернативні джерела інформації, який утвориться після відключення каналів Медведчука і запуску єдиного марафону новин. Знищивши перед війною підконтрольні спецслужбам РФ Телеграм-канали, вони створили понад 100 нових гіперлокальних каналів у містах, які вони хотіли окупувати. Частина з них справді опинилася під окупацією. Там вороги і “відтанцьовують” свою програму із брехні і залякування. Для прикладу, 25 червня підконтрольні росіянам пабліки поширили “секретну” інформацію: у Маріуполі начебто “зноситимуть непошкоджені будинки”, тому містянам “радять повертатися”, щоб не втратити дім.

Ця новина розповсюдилася досить швидко і викликала шалений резонанс серед маріупольців в евакуації. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко закликав не панікувати і зазначив: «Вас свідомо тягнуть у дорогу в один кінець для використання як сучасних рабів Росії». Через психологічний вплив та страх втратити останнє Росія хоче змусити маріупольців з евакуації повернутись додому, де для окупантів катастрофічна нестача працездатного населення.

Моніторинг і виявлення сумнівних джерел інформації – одне з першочергових завдань влади. Також важлива реакція держорганів на гучні заяви пропагандистів. У випадку з Маріуполем радник мера попередив про небезпеку повернення до міста.

Заручитися підтримкою громадськості

Сучасні збройні конфлікти виграють не лише зброєю, а й за підтримки громадськості. Від того, як за кордоном сприймають події в Україні, залежить і рівень політичної підтримки, і обсяги допомоги, і масштаби запроваджених проти агресора санкцій. В демократичних країнах рішення, які ухвалює влада, так чи інакше ґрунтуються на думці громадян. Тому варто продовжувати підштовхувати країни-партнери до рішень, які корисні Україні. А от що нам точно не корисно - це спроби “хороших” росіян заповнювати світовий інфопростір тезами, що “все не так однозначно”, що “росіяни не винні”, “політики розсварили два братні народи”. “Глушити” ці голоси українська влада може доказами злочинів звичайних росіян, які з 24 лютого збирають і документують на території України. Це важливо ще і для того, щоб Україну не штовхали до перемовин на умовах Кремля.

Російська пропаганда не втомлюється створювати для світової спільноти образ кровожерливих, войовничих українців, які не хочуть домовлятися про мир. 3 липня в програмі «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Росія 1» прессекретар Президента Росії Дмітрій Пєсков заявив: “Київ має погодитися на умови Росії і сісти за стіл переговорів”. Раніше Пєсков заявляв, що війну можна зупинити «до кінця доби». Мовляв, для завершення війни достатньо, щоб Президент України Володимир Зеленський «віддав наказ військовим скласти зброю і виконав всі ультиматуми Москви». Російська пропаганда всіляко намагається перекласти відповідальність за руйнування міст і смерті наших громадян на Україну. Знову перехопити ініціативу в інформаційній війні. Завдання нашої влади – не дозволити росіянам формувати світову громадську думку.

Працювати із глобальними соцмережами

Якщо компанія Meta, яка володіє соцмережами Facebook та Instagram, йде на контакт із державною владою і вже має певні успіхи в напрямку боротьби з дезінформацією, то з керівництвом Telegram усе інакше. Російська мережа неохоче комунікує і не бореться з дезінформацією на своїй платформі. Однак, полишати спроб не варто, разом з цивілізованим світом Україна має спонукати усі платформи розповсюдження контенту проводити верифікацію, виявлення і видалення пропагандистського і відверто небезпечного контенту. Саме через відсутність таких перевірок пропагандисти активно використовують Telegram. Ось один із фейків, виявлених в Telegram: Росія начебто “захопила” в Україні французькі самохідні артилерійські установки Caesar. Про це заявив французький політик Режіс Кастельно в Twitter. Жодних підтверджень або доказів автор допису не наводить, а посилається тільки на коментар у своєму Telegram-каналі, який нібито залишили представники російського “Уралвагонзаводу”.

Завдання української влади – спонукати глобальні соцмережі до покращення своєї політики у сфері боротьби з російськими фейками.

Співпрацювати з ЄС

Євросоюз, зрозумівши очевидні ризики і шкоду російської брехні, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну призупинив мовлення пропагандистських каналів Russia Today і Sputnik, які роками “годували” європейських глядачів ФСБ-івськими фейками. Нещодавно ЄС посилив кодекс поведінки у боротьбі з дезінформацією, який серед іншого передбачає посилення боротьби з так званими "діпфейками" (deep fakes), тобто дуже правдоподібною дезінформацією, в чому російська пропаганда досягла успіху. Фактчекінг розширять усіма мовами країн Євросоюзу, а розповсюджувачів фейків позбавлять доходів від реклами. Кодекс поведінки з дезінформацією вже підписали такі інтернет-гіганти, як Google та Twitter. У цій сфері українській владі слід продовжувати співпрацювати на міждержавному рівні з ЄС. Окрім RT і Sputnik, в Європі залишаються інші рупори Кремля, отже варто переконувати захищати свої країни від російської брехні.

Зберегти свободу слова в Україні

З 24 лютого державні органи ввели ряд обмежень для журналістів, зокрема в пересуванні, у доступі до військових та цивільних об’єктів, існують заборони на проведення деяких зйомок. Представники влади аргументують потребу в додаткових регуляціях міркуваннями безпеки громадян і об’єктів інфраструктури під час воєнних дій. Більше переймаються безпекою і українці. Згідно з опитуванням Фонду Демократичних ініціатив ім. І. Кучеріва, 65% українців надають перевагу безпеці на противагу свободі слова (в грудні було 40%). В час війни – це природно. Знайти баланс між свободою медіа та збереженням безпеки - однаково потрібно. І це ще одне завдання для влади.

Діалог про баланс свободи слова та безпекою ведеться: Зокрема, у квітні Міноборони, МКІП та журналістська спільнота Медіарух оприлюднили спільну заяву щодо роботи журналістів в районах бойових дій. Представники влади та медійники дійшли згоди, що задля дотримання всіх необхідних безпекових умов журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів. При цьому дозволяється оприлюднення зроблених фото та відео представниками ЗМІ та журналістами щодо подій на місці ведення бойових дій по завершенню 12 годин для військових об’єктів, через 3 години – для цивільних об’єктів.

Наприкінці червня Україна стала кандидатом в члени ЄС, відтак має втілити ряд реформ, серед яких – узгодження до кінця 2022 року українського аудіовізуального законодавства з європейським. Законопроект “Про медіа”, що мав на меті таке узгодження, з 2019 року перебуває на розгляді в парламенті. Довкола нього точилися палкі суперечки, зокрема щодо запровадження регулювання онлайн-видань, тож він “застряг” у профільному комітеті на доопрацюванні. Днями голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк заявила, що законопроєкт може бути проголосований у парламенті до Дня Незалежності. Важливо, щоб ухвалені законодавчі зміни насамперед наблизили нас до європейського регулювання, а в інших питаннях функціонування медіа – не звузили занадто свободу слова у період війни, коли запит на забезпечення безпеки є високим.

Усі ми з 24 лютого стали солдатами інформаційного фронту. Суспільство має продовжувати боротися з дезінформацією на своєму рівні – в соцмережах, у розмовах на ринку, лавочках під будинком, у поїздах. Зараз багато українців знайшли прихисток за кордоном і це чудова можливість розповідати світу правду про війну. А щоб не потрапити на гачок дезінформації, варто користуватися лише офіційними і перевіреними джерелами інформації, але не російськими, не читати анонімних Telegram-каналів, критично сприймати все, що поширюється в різних групах та спільнотах. Сумніватися, перевіряти, думати.

Щоб бути озброєним в інформаційній війні, запрошую підписатись на подкаст «Русскій фейк, іди на***!» у Apple Podcasts, Google Podcasts, MEGOGO Аудіо, НВ Подкасти, SoundCloud, Kyivstar ТБ, Anchor.fm, RadioPublic, Castbox, Amazon Music та Spotify, або слухати в прямому етері Українського радіо щодня о 07:50 та 19:50 – у ньому ми з командою "Детектора медіа" збираємо для вас найоперативніші спростування російської брехні та розповідаємо, як захистити себе в інформаційному просторі.

Карикатура Євгенії Олійник/ Радіо Свобода