«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.   

ВИСНОВОК № 142

щодо матеріалів інформаційного агентства «Свої» під заголовками «В Кривом Роге двое ромов-подростков зверски избили и изнасиловали 50-летнюю женщину, а все происходящее снимали на телефон» та «Два месяца без права внесения залога: судья Майя Бутенко отправила под стражу двоих ромов-подростков, которых подозревают в зверском изнасиловании»

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 24 листопада 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки. Скаржниця вважає, що в матеріалі не можна згадувати етнічну належність підозрюваних, а також що їхні права порушені, бо вони неповнолітні.

2. Оскаржені матеріали були опубліковані на сайті інформагентства 23 і 24 листопада без зазначення рубрик та авторів. Перший матеріал містить три фото з лого патрульної поліції, на яких приховані обличчя затриманих. Другий матеріал містить чотири фото з суду з лого «Свои. Кривой Рог»;  на них обличчя затриманих також або приховані, або повернуті в бік від фотографа.

3. Матеріали присвячені повідомленню затримання двох неповнолітніх за побиття і зґвалтування.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу...» (п. 15); «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.» (п. 18).

2.     Законодавство

2.1.              Закон України «Про інформаційні агентства» (№ 74/95-ВР) 1995 р.:

«Журналіст інформаційного агентства має права та виконує обов'язки, визначені чинним законодавством України про пресу, телебачення і радіомовлення.» (ч. 3 ст. 21).

2.2.      Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р.; № 3759-XII):

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний:.. не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;» (п. «в» ч. 1 ст. 60)

«…розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;» (абзац 4 частини 2 статті 6);

«пропаганди …неповноцінності осіб за ознаками їх …належності до тієї чи іншої нації або раси,..» (абзац 6 частини 2 статті 6).   

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ця скарга розглядається в частині двох оскаржених матеріалів, але не контенту сторінок із  соцмереж інформагентства, згаданих у скарзі без посилання на них, оскільки саме вказані матеріали є журналістським продуктом.
2. Щодо того, що підозрювані неповнолітні. Про це йдеться ще в початковому повідомленні Національної поліції в соцмережах. Кодекс етики українського журналіста визначає порушенням розкриття особи неповнолітнього правопорушника, затриманого, підозрюваного чи потерпілого. В розглядуваних матеріалах імена затриманих неповнолітніх не розкриваються, а їхні обличчя розмиті або не помітні на фото. Тож їхні особи не розкриті й порушення тут нема.
3. Щодо згадки про ромське походження.  

3.1.Матеріали розповідають про затримання двох неповнолітніх у зв’язку з однією окремою подією.  Вони не присвячені темі етнічної злочинності, аналізу криміногенної ситуації загалом. Таким чином, вказування на національність затриманих не було обов’язковою складовою при висвітленні теми — це порушення пункту 15 Кодексу етики.

3.2. Згадування національності затриманих здатне спровокувати ворожнечу до представників їхньої етнічної групи та викривляти уявлення про етнічну належність більшості правопорушників.  Адже коли порушення вчиняється етнічним українцем, то на цьому ніхто не акцентує. Коли етнічну належність інших згадують, в аудиторії медіа несвідомо може створюватися враження, що злочини переважно вчиняють представники етнічних меншин. Зважаючи на це, Ініціатива вбачає в розглядуваних двох матеріалах не лише порушення відповідної норми Кодексу етики, а й пункту «в» частини 1 статті 60 закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо неприпустимості розпалювання ворожнечі (зважаючи на вимоги абзацу 4 частини 2 статті 6 того ж закону та частину 3 статті 21 закону «Про інформагентства»). Ініціатива тлумачить цю заборонну норму закону «Про телебачення і радіомовлення» достатньо широко, не зводячи її до прямих закликів чи звинувачень в бік певної етнічної групи, але враховуючи також і зміст пункту 15 Кодексу етики.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що інформаційне агентство «Свої» у матеріалах під заголовками «В Кривом Роге двое ромов-подростков зверски избили и изнасиловали 50-летнюю женщину, а все происходящее снимали на телефон» та «Два месяца без права внесения залога: судья Майя Бутенко отправила под стражу двоих ромов-подростков, которых подозревают в зверском изнасиловании» порушило пункт 15 Кодексу етики українського журналіста та пункт «в» частини 1 статті 60 закону «Про телебачення і радіомовлення» (з урахуванням вимог абзацу 4 частини 2 статті 6 того ж закону та частини 3 статті 21 закону «Про інформаційні агентства»), але не розкрило особи неповнолітніх.  

7 липня 2022 року