Уповановажений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадав, що з 16 липня набирають чинності норми мовного законодавства, які регламентують використання української в інтернеті та в інтерфейсі комп'ютерних програм, встановлених на товарах.

Так, усі інтернет-ресурси (сайти, сторінки в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які є інтернет-представництвом суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, щоб вона завантажувалась для користувачів в Україні за замовчуванням.

Україномовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який працює в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для розуміння мети діяльності компанії.

Також будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму, має бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі повинен бути україномовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.

При цьому з 16 липня 2022 року мовний омбудсмен зможе штрафувати посадових осіб, керівників та працівників організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон. Розмір штрафу складатиме від 3400 до 7500 грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення – штраф від 7500 до 11900 грн.

Раніше Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови провів моніторинг ефіру тридцяти телеканалів. Тільки п’ять з них, як ідеться в огляді, мовили виключно державною мовою. Це канали, що транслюють пізнавально-розважальний контент: «UΛ:Культура», «НЛО. ТV», «Ентер-фільм», «Піксель TV» та «ПлюсПлюс».

Ілюстрація: unsplash