Комісія Євросоюзу цього тижня запропонувала законопроєкт, що має на меті захищати незалежні ЗМІ та неурядові організації від несумлінних позовів про дифамацію — SLAPP. Про це пише EU Observer.

Документ передбачає нові можливості для захисту медіа від фіктивних справ, а також компенсації жертвам таких судових справ. «Цими заходами ми допомагаємо захистити тих, хто ризикує за свою публічну позицію, коли на карту поставлені суспільні інтереси, — заявила в Брюсселі Вера Йоурова, заступниця голови Європейської комісії, відповідальна за політику збереження європейських цінностей та транспарентності. — Ми обіцяли захист для найкращих журналістів і правозахисників. Новий закон це робить».

У документі визначено критерії, завдяки яким можна вирішити, чи містить судовий позов зловживання. Це, наприклад, вимагання компенсації від ЗМІ для завдання непропорційно великих фінансових збитків або відкриття кількох паралельних справ.

Дія закону про анти-SLAPP, як передбачається, буде поширюватися на країни, які не входять до ЄС, або на «треті» країни, що дає європейським суддям можливість скасовувати обурливі рішення проти громадян ЄС, винесені, наприклад, у Лондоні.

Водночас компетенція ЄС не охоплює національні та кримінальні закони про ЗМІ в країнах-членах відповідно до європейських договорів.

SLAPP-позови часто розраховані на виснаження ресурсів невеликих ЗМІ та неурядових організацій. Тому позивачі вдаються до них, навіть якщо знають, що, найімовірніше, зазнають невдачі. Передбачене у документі положення про компенсацію жертвам має «важливий» стримувальний ефект, навіть якщо йдеться про справу у Лондоні чи Мінську, пише EU Observer.

За даними Комісії ЄС, лише в 2021 році було щонайменше 438 випадків SLAPP у 24 країнах-членах Євросоюзу, спрямованих проти 978 осіб або організацій.

«Сумним прикладом застосування SLAPP є мальтійська журналістка Дафна Каруана Галіція (на фото), проти якої на момент її вбивства у 2017 році було подано понад 40 судових позовів», – йдеться у повідомленні Комісії ЄС.

За даними організації «Репортери без кордонів», мішенню для таких позивачів регулярно стають журналісти в Болгарії, Хорватії, Польщі та Словенії. «Стратегію виснаження» часто застосовують і до журналістів в Італії та екологічних активістів у Франції та Іспанії.

Як відзначає EU Observer, новий законопроєкт зовсім не означає, що журналісти будуть звільнені від юридичної відповідальності за скоєні і доведені судом правопорушення.

Нагадаємо, пісіля того, як у Росії було відкликано ліцензію на мовлення Deutsche Welle, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що у ЄС планують ухвалити новий закон задля підтримки свободи преси в світі. 

4 лютого Deutsche Welle закрила офіс у Москві на вимогу російського уряду, що розпорядився завершити роботу протягом доби. Було анульовано супутникове та інше мовлення DW. Співробітників бюро позбавили акредитації, вони не мають права виконувати журналістську роботу у РФ.

Фото: Council of Europe Portal