29 листопада у центрі стратегічного управління Міністерства оборони Білорусі Олександр Лукашенко провів нараду з питань військової безпеки. Впродовж свого емоційного спічу Лукашенко озвучив наративи, які були підхоплені та розповсюджуються білоруськими та російськими медіа і блогерами:

• на польсько-білоруському кордоні білоруським прикордонникам «підкинули» тіло буцімто забитого до смерті мігранта, якого могли вбити на території Польщі, а труп перенести через кордон на територію Білорусі, оскільки нібито є сліди переміщення через кордон;
• Білорусь візьме участь у бойових діях на боці Росії, в тому числі на Донбасі. Так само, як і в інших геополітичних процесах в чорноморському басейні і країнах Балтії;
• західні держави є «ворогами» Білорусі, оскільки здійснюють «обльоти навколо Калінінградської області літаками-розвідниками» та проводять на території суміжних з Білоруссю державах військові заходи — зокрема нібито «будують рокадні дороги»;
• Олександр Лукашенко вірить словам міністра оборони Росії Сергія Шойгу, що західні держави «тренують бомбардування» російської території та «відпрацьовують ядерний удар по Росії»;
• Захід вигадав фейк про плани Росії напасти на Україну, який був днями заперечений головорю Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним, бо західні держави не навели переконливих аргументів;
• Сполучені Штати Америки разом зі своїми партнерами —  Великою Британією, яка вийшла з Євросоюзу, та Польщею, яка має натягнуті відносини з Брюсселем, — планують розвал Європейського Союзу, бо нібито валюта євро є конкурентом долару.

Лукашенко поставив завдання підтримувати готовність «удь-якої миті відреагувати на загрозу» перед керівниками Міністерства внутрішніх справ, Державного прикордонного комітету, Комітету державної безпеки та інших силових структур. 

Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін наголосив, що країни-члени НАТО нібито нарощують наступальний потенціал збройних сил поблизу кордонів Білорусі та «істотно змінюють баланс сил» у регіоні. Так, за словами Хреніна, у Польщі формується вісімнадцята механізована дивізія та бригада територіальної оборони, частково «у безпосередній близькості від білоруського державного кордону». За словами білоруського міністра, закупаються танки «Абрамс», зенітно-ракетні комплекси Patriot, РСЗВ Himars, літаки F-35 з крилатими ракетами.

Таким чином, з огляду на проведену Лукашенком нараду, можна зробити два ключові висновки щодо глобальних аспектів геополітичної ситуації, що склалася в регіоні.

По-перше, ще раз констатувати, що Олександр Лукашенко є абсолютною маріонеткою в руках Кремля та проводить відповідну політику щодо країн Євросоюзу, Британії та США виключно в контексті виконання завдань Кремля. А саме нарощує напругу розв’язання великої війни як засобу залякування західних політиків для досягнення конкретних цілей Кремля: 1) легітимізації самого Олександра Лукашенка як президента Білорусі, обрання якого не було визнано західними країнами; 2) примус лідерів західних держав до перемовин із Володимиром Путіним, аби той міг досягти своїх цілей.

По-друге, версія, описана мною у попередній статті щодо стратегії Володимира Путіна переконати Джо Байдена у безперспективності боротьби за Україну, знаходить свої підтвердження. Оскільки у своїй промові сьогодні на нараді Лукашенко фактично заявив, що білоруські збройні сили візьмуть безпосередню участь у воєнній ескалації проти України. А, отже, він фактично погрожує Євросоюзу масштабною війною, підтверджуючи і посилюючи наратив Путіна.

Таким чином, головною метою і Лукашенка, і Путіна є зміна статус-кво, примушення західних держав погодитися з конфедералізацією України та дозволити Путіну здійснювати свої задуми проти київської влади без жодних загроз із боку міжнародної спільноти. Так, наприклад, у разі інспірування так званого «державного перевороту» в Україні Володимир Путін зможе заявити про бажання надіслати російських миротворців «для захисту російськомовного населення». А західні держави в таких умовах, під загрозою широкомасштабної війни, будуть змушені погодитися з цим та надати Путіну «мовчазний мандат» на силові дії проти України.