Видання «Наші Гроші. Львів» запустило новий відеоформат на YouTube – короткі відео, базовані наразі на вже написаних текстах. У коментарі ДМ журналістка «Наші Гроші. Львів» та ведуча першого випуску Олена Високолян розповіла, що ідея – «не збільшувати охоплення статті, а бути окремим продуктом, який існує паралельно для іншої аудиторії». 

Перший випуск – пілотний. Першою темою обрали один із останніх текстів під назвою «Торгівля екологією», який написали редакторки видання Олександра Губицька і Наталія Онисько. Вони й дали добро новій ідеї. 

Поки що редакція тестує новий формат і намагається зрозуміти, як розвивати його далі, де взяти кошти на розвиток проєкту: гранти, краудфандинг або Patreon. «Перший випуск ми знімали просто в офісі після роботи, а не в студії», – розповіла авторка. В планах – виходити щотижня.

Ідея спробувати відеоформат з’явилась зокрема після виступу режисерки Дженіфер Крендалл на Львівському медіафорумі, яка розповідала про «синдром зверхнього сторітелера». Він полягає у переконанні, що аудиторія має споживати «мій» контент тільки тому, що «я» його робив/ла, не досипаючи ночей.

Але якщо аудиторія не дивиться його так уважно, як хотілося б, то це не тому що вона втомилась від важких тем і хоче виключно «легкого контенту». Просто це також живі люди, які мають свої справи, проблеми, роботи, і «їм є що робити, окрім як безкінечно споживати контент».

І завдання сторітелерів полягає у тому, щоб зробити доступ до контенту комфортнішим та зрозумілішим. 

«Тобто подивитися на це саме з позиції читача, у якого не обов'язково є така сильна мотивація дочитати історію до кінця, як у наших мам, наприклад) І тому коротке відео, яке передає зміст статті-розслідування, – це якраз про можливість бути ближче до тих, хто хотів би знати, але не знайшов часу прочитати довгий текст», – розповіла Високолян.

Ще однією цікавою думкою Крендалл було твердження, що «ваша найцінніша аудиторія – поза межами вашої інформаційної бульбашки». Мовляв, ті, хто споживає ваш контент, і так все розуміють. 

«І я подумала в такому ключі, що читачі, які постійно нас читають, швидше за все і так розуміють, що корупція – це погано. І найважливіша аудиторія – це якраз ті, хто не задумується, сумнівається чи, може, навіть толерує корупцію. І щоб розширити аудиторію, є сенс робити щось таке, що не завжди асоціюється з розслідуваннями. У нашому випадку – це відео з жартами і мемами, на яке можна випадково натрапити в ютубі. Тобто завдання відео – не збільшувати охоплення статті, а бути окремим продуктом, який існує паралельно для іншої аудиторії», – розповіла журналістка.

Нагадаємо, що білоруська «Медиазона» запустила серію подкастів під назвою «Хімія», відсилаючи до поширеного способу покарання за протести в Білорусі. Тематично подкаст не обмежуватиметься виключно одним репресивним механізмом, він про те, як «вся країна в один момент перетворилась на місце очікування відправки на хімію».

Фото: фейсбук Mary Rever