detector.media
02.11.2021 18:32
«Наші Гроші. Львів» запустили новий відеоформат на ютубі. Перший випуск – про «торгівлю екологією» в Україні
«Наші Гроші. Львів» запустили новий відеоформат на ютубі. Перший випуск – про «торгівлю екологією» в Україні
Журналістка видання та ведуча першого випуску Олена Високолян розповіла про плани щодо проєкту, «синдром зверхнього сторітелера» та вихід за межі власної бульбашки як спосіб знайти «найціннішу аудиторію».

Видання «Наші Гроші. Львів» запустило новий відеоформат на YouTube – короткі відео, базовані наразі на вже написаних текстах. У коментарі ДМ журналістка «Наші Гроші. Львів» та ведуча першого випуску Олена Високолян розповіла, що ідея – «не збільшувати охоплення статті, а бути окремим продуктом, який існує паралельно для іншої аудиторії». 

Перший випуск – пілотний. Першою темою обрали один із останніх текстів під назвою «Торгівля екологією», який написали редакторки видання Олександра Губицька і Наталія Онисько. Вони й дали добро новій ідеї. 

Поки що редакція тестує новий формат і намагається зрозуміти, як розвивати його далі, де взяти кошти на розвиток проєкту: гранти, краудфандинг або Patreon. «Перший випуск ми знімали просто в офісі після роботи, а не в студії», – розповіла авторка. В планах – виходити щотижня.

Ідея спробувати відеоформат з’явилась зокрема після виступу режисерки Дженіфер Крендалл на Львівському медіафорумі, яка розповідала про «синдром зверхнього сторітелера». Він полягає у переконанні, що аудиторія має споживати «мій» контент тільки тому, що «я» його робив/ла, не досипаючи ночей.

Але якщо аудиторія не дивиться його так уважно, як хотілося б, то це не тому що вона втомилась від важких тем і хоче виключно «легкого контенту». Просто це також живі люди, які мають свої справи, проблеми, роботи, і «їм є що робити, окрім як безкінечно споживати контент».

І завдання сторітелерів полягає у тому, щоб зробити доступ до контенту комфортнішим та зрозумілішим. 

«Тобто подивитися на це саме з позиції читача, у якого не обов'язково є така сильна мотивація дочитати історію до кінця, як у наших мам, наприклад) І тому коротке відео, яке передає зміст статті-розслідування, – це якраз про можливість бути ближче до тих, хто хотів би знати, але не знайшов часу прочитати довгий текст», – розповіла Високолян.

Ще однією цікавою думкою Крендалл було твердження, що «ваша найцінніша аудиторія – поза межами вашої інформаційної бульбашки». Мовляв, ті, хто споживає ваш контент, і так все розуміють. 

«І я подумала в такому ключі, що читачі, які постійно нас читають, швидше за все і так розуміють, що корупція – це погано. І найважливіша аудиторія – це якраз ті, хто не задумується, сумнівається чи, може, навіть толерує корупцію. І щоб розширити аудиторію, є сенс робити щось таке, що не завжди асоціюється з розслідуваннями. У нашому випадку – це відео з жартами і мемами, на яке можна випадково натрапити в ютубі. Тобто завдання відео – не збільшувати охоплення статті, а бути окремим продуктом, який існує паралельно для іншої аудиторії», – розповіла журналістка.

Нагадаємо, що білоруська «Медиазона» запустила серію подкастів під назвою «Хімія», відсилаючи до поширеного способу покарання за протести в Білорусі. Тематично подкаст не обмежуватиметься виключно одним репресивним механізмом, він про те, як «вся країна в один момент перетворилась на місце очікування відправки на хімію».

Фото: фейсбук Mary Rever

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY