Як я й прогнозував, колишній ув’язнений за розбій радянським судом Євгеній Пригожин отримав своє представництво у Державній Думі Росії на виборах, що пройшли в останні вихідні. Голова партії «Родіна» Олексій Журавльов за підсумками обробки 100% протоколів переміг на виборах у Держдуму, набравши 52,26% у Тамбовській області в одномандатному окрузі №177. Про це свідчать дані на інформаційному табло Центральної виборчої комісії Росії.

Інвестор і власник групи найманців Вагнера Євгеній Пригожин раніше «придбав» партію «Родіна» та вів своїх посіпак під її стягами у законодавче зібрання Санкт-Петербурга. Зокрема, до передвиборчих списків партії в Санкт-Петербурзі потрапили Максим Шугалей, який проводив у Лівії зустрічі з сином Муамара Каддафі в інтересах Пригожина, був заарештований і провів два роки в лівійській тюрмі, а також співачка Тетяна Буланова.

Одразу після завершення голосування Максим Шугалей заявив журналістам підконтрольних Пригожину онлайн-медіа про зловживання й порушення на виборах, через які він втратив лідерство на своєму окрузі, яке нібито мав за результатами екзитполів.

Політтехнологи Євгенія Пригожина скористалися практикою, яка була напрацьована партією «Слуга народа» на виборах до українського парламенту. За кілька днів до виборів у Санкт-Петербурзі, де балотується Максим Шугалей, провели кілька показів художнього фільму «Шугалей-3. Повернення», прем’єра якого відбулася три тижні тому.

Цей фільм про повернення Максима Шугалея до Лівії, де він знову нібито потрапляє в полон до різних озброєних угруповань, і врешті-решт зустрічає найманців Вагнера, які його звільняють, став частиною передвиборчої кампанії партії «Родіна».

Українським глядачам не варто дивитися цей фільм з огляду на переповненість пропагандистськими штампами та несмак. Тим більше, я вже зробив це замість них. І хотів би привернути увагу лише до одного кадру з цього фільму тривалістю менше однієї секунди.

За сюжетом фільму Шугалей та його перекладач Самер Суейфан учергове потрапляють у полон до озброєної групи бойовиків на території Лівії. З'ясовується, що ці бойовики переметнулися «під знамена терористичної організації ІДІЛ». Ватажок бойовиків наказує негайно вбити росіян Шугалея та Суейфана.

Однак у цей момент на бойовиків нападають невідомі та зчиняється хаотична стрілянина, в якій Шугалею та Суейфану вдається втекти від вірної смерті. Під час бою до об’єктиву камери й потрапляє шеврон на рукаві бійця атакуючих на фото вище. Усіх бойовиків убивають…

Після цього на місце події приїздять нібито англомовні американці й констатують, що осередок терористів був знищений силами Халіфи Хафтара, що їх нібито дуже розчаровує.

Наратив сценариста Володимира Ізмайлова та режисера Михайла Вассербаума зрозумілий. Полягає він у тому, що всі терористичні угруповання на території Лівії нібито утримуються урядом США. В той час як доблесні бійці фельдмаршала Халіфи Хафтара знищують їх, звільняючи свою країну.

Очевидно, що шеврон на рукаві бійця, який атакує осередок терористів у фільмі «Шугалей 3. Повернення», був показаний не просто так, а з певним сенсом і меседжем. Як виявилося, цей шеврон є ознакою приналежності до батальйону під назвою «Тарік ібн Зіяд», який воює на боці сил фельдмаршала Халіфи Хафтара, що очолює так звану Лівійську національну армію (ЛНА). Батальйон має свою фейсбук-сторінку, де можна в деталях розгледіти емблему, вміщену на шеврони його бійців.

Цікаво, що ще в листопаді 2016 року Держдепартамент США запровадив санкції проти трьох ватажків ІДІЛ: Абдулли Ахмеда аль-Мешедані, Басіла Хассана і Абделіла Хіміча. Третій терорист також відомий як Абу Сулейман аль-Фарансі. Він керував «зовнішніми операціями» ІДІЛ. У 2015 році Абделіл Хіміч (він же аль-Фарансі) і створив так званий батальйон «Тарік ібн Зіяд». Це терористична мережа, що включала свого часу до трьохсот людей. Крім того, Абделіл Хіміч міг бути причетним до терактів у Парижі 2015 року і до вибухів у Брюсселі в березні 2016 року.

Відтоді назва «Тарік ібн Зіяд» використовувалася різними терористичними угрупуваннями на територіях, що підконтрольні «Талібану», Халіфі Хафтару, а також інших ісламських країн. За даними моніторингу телеграм-каналів, що мають стосунок до головного розвідувального управління міністерства оборони Росії, ця назва є знайомою як партнерам Пригожина з ГРУ, так і співробітникам його медіаплатформи РІА «ФАН».

Через пів року після накладення американських санкцій на засновника батальйону «Тарік ібн Зіяд» стало відомо про ліквідацію в іракському Мосулі ватажка цього батальйону Абдула Каріма ар-Русія на прізвисько Абу Самір. Цей ватажок виявився (сюрприз-сюрприз) вихідцем із Росії.

Про удар іракської авіації в Мосулі, який знищив шістьох іноземців — ватажків терористичної організації «Ісламська держава» включно з росіянином-терористом, повідомив телеканал Al Sumaria з посиланням на іракську розвідку.

В лютому 2020 року, коли російська присутність у Лівії стала масштабнішою, російські медіа повідомили, що батальйон «Тарік ібн Зіяд» зі складу Лівійської національної армії (ЛНА) фельдмаршала Халіфи Хафтара, ймовірно, прийняв на озброєння бронетранспортери «Титан-DS»(Titan-DS), які виробляються компанією Inkas Vehicles (ОАЕ). За даними Jane's Defence Weekly, 4 лютого 2020-го компанія розмістила на своїй фейсбук-сторінці фотографії, на яких ідентифікуються як мінімум три бронемашини, з вигляду схожі з «Титан-DS». Логотип батальйону був розміщений капоті і дверях бронемашини.

А вже у листопаді 2020 року, після того, як протягом десяти місяців літаки, підконтрольні головному розвідувальному управлінню міністерства оборони Росії, здійснили більше ста рейсів, доставляючи зброю військам Хафтара з Об’єднаних Арабських Еміратів, пригожинське РІА «ФАН» і зовсім стало піар-агенцією для батальйону «Тарік ібн Зіяд», розміщуючи пресрелізи про їхні успішні навчання і бойову готовність. Кожен охочий може знайти десятки матеріалів про цей батальйон на сайті РІА «ФАН» Євгенія Пригожина.

Тож підтверджується факт, що шеврон цього батальйону з’явився у «передвиборчому» фільмі Максима Шугалея не просто так. Група Вагнера Євгенія Пригожина давно й тісно співпрацює з підрозділом «Тарік ібн Зіяд», представники якого перебувають під санкціями США як терористи і з яким воює іракська армія, тісно пов’язана з американською. Фактично Пригожин бере участь у підтримці тероризму, звинувачуючи в цьому самому американську сторону за допомогою своїх фільмів. Однак постійне бездумне марнославство крадія з вісімдесятих не дає приховувати цей факт. Його обов’язково слід прорекламувати у фільмі, показавши шеврон.