За даними моїх джерел у Парижі, в понеділок 21 червня 2021 року в будівлі Сенату Франції має відбутися круглий стіл на тему «Антисемітизм в Україні». Його, за даними тих же джерел, має відвідати народний депутат України від «Опозиційної платформи — За життя» Вадим Рабинович. Цей проросійський український політик має особливі стосунки з однією французькою політикинею, яка останнім часом цікавиться українським «нацизмом» і «антисемітизмом» явно більше, ніж французькими проблемами.

«Если друг оказался вдруг»: хто зайвий у трикутнику Париж — Москва — Київ?

Париж відіграє для України особливу роль не тільки в «нормандському процесі», який є єдиною можливістю зупинити агресію Росії проти України, але і в інших сферах реформ та українського політичного життя. Емманюель Макрон був першим президентом, із яким зустрівся Володимир Зеленський у квітні 2019 року, ще навіть до того, як був обраний президентом України. Світові медіа навіть почали називати Зеленського «українським Макроном». Однак на практиці офіційний Париж усе частіше допомагає Кремлю досягати своїх зовнішньополітичних цілей.

25 травня 2021 року французьке видання Ouest-France зацитувало слова Макрона на європейському саміті про «момент істини у відносинах із Росією, який підштовхує до глибокого перегляду відносин». Коли президент Франції домігся кінцевого повернення Росії до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), він продовжує просувати меседж, що політика санкцій ЄС проти Росії не є ефективною і потрібно від неї відмовлятися.

Причому Емманюель Макрон пропонує це в той самий час, як російські спецслужби проводять у французькій столиці свої спецоперації відкрито і не ховаючись. Сили, ймовірно, близькі до Євгенія Пригожина, організували в Парижі мітинг на підтримку політики Кремля в Африці. І це в той час, коли журналістка CNN Кларіса Вард (та сама, яка викрила одного з офіцерів ФСБ, що отруїли Навального) опублікувала розслідування про військові злочини групи Вагнера у Центральноафриканській республіці.

Наталі Гуле знов виходить на стежку війни

13 червня 2021 року сайт політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» опублікував новину, що в Києві на запрошення народного депутата Вадима Рабиновича 31 травня перебувала делегація сенаторів Франції: Наталі Гуле, Жоель Герра і Жан- П'єр Мога. На ютуб-каналі Віктора Медведчука — Першому незалежному — про це вийшов піар-сюжет.

Французькі сенатори обговорювали з Рабиновичем закриття в Україні трьох проросійських телеканалів, які пов’язували з Віктором Медведчуком.

Крім офіційної зустрічі, Наталі Гуле подарувала Вадиму Рабиновичу медаль французького Сенату та взяла участь ще й у неофіційних заходах. Рабинович повів французьку сенаторку на прогулянку Андріївським узвозом. Про цю прогулянку стало відомо 18 червня 2021 року, коли відео з Наталі Гуле, зняті на смартфон, показали в новинній програмі «Вести» головного кремлівського телеканалу «Россия 1». Сама Наталі Гуле жваво поширює російську пропаганду у твітері.

Сюжет на російському пропагандистському телеканалі вийшов під заголовком «Французская делегация неожиданно обнаружила неонацизм на Украине». Його меседжі моментально були масово поширені в російських онлайн-джерелах.

У самому сюжеті йдеться, що під час прогулянки Андріївським узвозом Наталі Гуле нібито наштовхнулася на захід полку «Азов», в ході якого дітей навчали збирати автомати та записували в добровольці, щоб їхати воювати на Донбас.

І хоча на відео низької якості чітко видно, що в арт-сквері імені оперного співака Паризької опери Василя Сліпака стоять червоно-чорні намети «Правого сектору», російські пропагандисти та їхня колега Наталі Гуле продовжують стверджувати, що вони бачили захід полку «Азов».

Цікаво дізнатися, чи Наталі Гуле, яка офіційно коментує ці кадри для журналістки телеканалу «Россия 1», особисто розмовляла з тими, про кого говорить? Або ж їй просто «Рабіновіч напєл»?

Причини брехні французької сенаторки цілком очевидні. Бренд полку «Азов» як нібито неонацистської організації добре розкручений у західному інформаційному просторі. А от зв’язок «Правого сектору» з неонацизмом іще потрібно було б детально пояснювати.

Так чи інакше, а вже 5 червня 2021 року, після повернення Наталі Гуле до Франції, проросійське видання «Страна.ua» написало, що французька сенаторка офіційно звернулася до міністерства закордонних справ Франції, щоб там «дали оцінку неонацистському руху в Україні». Про відповідь міністерства зовнішніх справ Франції поки що не відомо.

Від «таборів ІДІЛ» до «неонацистів»: закоханість французької сенаторки в Україну

Сенаторка Франції Наталі Гуле вже не вперше стає знаряддям у руках російських пропагандистів. Про попередні спеціальні інформаційні операції, здійснені російськими спецслужбами за участі Гуле, я писав у «Білій книзі спеціальних інформаційних операцій проти України» та у своїй публікації «Медведчук и евродепутаты: как “полезные идиоты” становятся бесполезными». До речі, після розміщення франкомовної версії цієї статті про євродепутатів у моєму блозі на європейській платформі blogactive.eu її було видалено адміністрацією платформи за зверненням фігурантів розслідування. Ось така свобода слова. Однак статтю все ще можна почитати в архіві інтернету.

1 квітня 2016 року стало відомо про інтерв’ю Наталі Гуле радіостанції France Inter 7, де вона повідомила, що, мовляв, на території України є табір, який готує джихадистів. Пізніше в коментарі українському виданню «Тиждень» вона скаже, що табір нібито функціонує у Дніпропетровській області, а цю інформацію їй надав особисто глава СБУ Василь Грицак. Після цього інциденту в СБУ повідомили, що зустріч сенатора з главою української спецслужби справді відбулася, однак розмова не стосувалася ІДІЛ.

Офіційна речниця СБУ Олена Гітлянська тоді повідомляла, що у своєму листі до Василя Грицака сенаторка спростовувала все і говорила, що її слова були перекручені, зокрема, Аллою Лазаревою — журналісткою видання «Тиждень». Однак Лазарева показала листування з Наталі Гуле, яке підтвердило, що сенаторка бреше.

Після цього скандалу Наталі Гуле писала у твітері, що, звісно, «засуджує російську операцію в Україні» (а отже вона, щонайменше, її визнає). Однак критикувала рішення президента Олланда не відвідувати парад на честь Дня Перемоги у Москві 9 травня 2015 року.

Тісна дружба між Гуле та Рабиновичем почалася в червні 2019 року, коли в Україні тривала парламентська кампанія. Тоді Нестор Шуфрич та Вадим Рабинович зустрілися з Наталі Гуле у Парижі та передали їй «мирний план для Донбасу», який активно, але безуспішно просував Віктор Медведчук, організовуючи зустрічі з маргінальними політиками Британії, Франції та Німеччини.

Тоді Наталі Гуле пообіцяла передати цей «мирний план», імовірно, написаний у Кремлі, президенту Франції Емманюелю Макрону. Його подальша доля невідома. Мабуть, в «ОПЗЖ» передумали досягати миру на Донбасі. Або ж план виявився не дуже якісним. Хоча окремі дії депутатів «ОПЗЖ» свідчать, що і без плану їх іноді досить сильно «вставляє».

Рабинович та Гуле проти «антисемітизму в Україні»

Схоже, сенаторка Франції Наталі Гуле вирішила переключитися із власне французьких проблем на виключно українські. Наприклад, у твітері вона поширює скриншоти постів Вадима Рабиновича та близького до «ОПЗЖ» єврейського діяча Едуарда Долинського, обурюючись, що нібито президентський полк бере участь в урочистому похороні Миколи Самиціва — «колишнього нациста».

Однак і в цьому випадку «Рабіновіч напєл» французькій сенаторці повну нісенітницю. По-перше, Микола Самиців, прізвище якого неправильно написала Гуле, 7 травня 2021 року відсвяткував 99 років і звісток про його смерть не було. Самиців — член Всеукраїнського братства воїнів ОУН-УПА, член об’єднання політв’язнів України та член Конгресу українських націоналістів.

На фотографіях похорону, які опублікувала Наталі Гуле, з офіційним похоронним церемоніалом Міністерства оборони України та почесною вартою Окремого президентського полку імені Богдана Хмельницького ховали Ореста Васкула, який помер 8 червня 2021 року у віці 94 років. Орест Васкул із 1992 року очолював Київське крайове братство вояків ОУН-УПА. Тричі був арештований радянською системою, але не припиняв боротьбу. Інтерв’ю з ним вийшло на «Історичній правді» у липні 2017 року.

Очевидно, що сенаторка Франції взагалі не знає й не розуміє речей, про які робить заяви. Враховуючи цей факт, можна з великою ймовірністю припустити, що така її бурхлива діяльність є результатом маніпуляцій з боку Вадима Рабиновича. Моє розслідування про його роботу на російські спецслужби «Детектор медіа» публікував у грудні 2020 року.

Залишається відкритим питання, чи є Наталі Гуле несвідомим об’єктом маніпуляцій і грає роль «корисної ідіотки» для Кремля, чи свідомо підігрує російським спеціальним інформаційним операціям проти України, отримуючи за це винагороду?

За даними моїх джерел у Парижі, в понеділок 21 червня 2021 року в будівлі Сенату Франції має відбутися круглий стіл, організований за ініціативи Наталі Гуле. Темою круглого столу, який, за нашими даними, має відвідати Вадим Рабинович, є «антисемітизм в Україні». З упевненістю можемо очікувати чергову хвилю російської пропаганди, яка прокотиться по французьких та російських медіа на цьому тижні.