Президент Росії Володимир Путін ветував законопроєкт про довічну відповідальність головних редакторів ЗМІ за опубліковану інформацію.

Як повідомляє Радіо Свобода, Путін вперше за довгий час наклав вето на законопроєкт, схвалений російським парламентом. Зокрема, президент РФ відхилив закон, що вводить персональну відповідальність головних редакторів за цитування відомостей, опублікованих їхніми виданнями.

Закон в ухваленому парламентом Росії вигляді фактично не мав терміну дії. Головні редактори видань могли, відповідно до нього, отримати штраф або стягнення компенсації за опубліковану їхніми виданнями інформацію, навіть якщо давно змінили роботу.

Той же законопроєкт покладав на видання повну відповідальність за цитування повідомлень інших ЗМІ, якщо не можна знайти і покарати головного редактора процитованого видання. У чинному законодавстві Росії з редакції медіа знімають відповідальність, якщо помилкова, заборонена інформація була дослівним відтворенням повідомлень, матеріалів або їхніх фрагментів, поширених іншим ЗМІ, яке може бути встановлене і притягнуте до відповідальності.

Законопроєкт був ухвалений нижньою палатою парламенту Росії у травні, а на початку червня його схвалила Рада федерації. Путін відхилив його 15 червня, випливає з картки законопроєкту на сайті Держдуми. Парламент Росії вже не зможе розглянути його заново в нинішньому складі, 17 червня він провів останнє засідання в сьомому скликанні.

Путін майже не користується своїм правом вето, попереднього разу президент Росії відхиляв закон у грудні 2016 року. Тоді він повернув до парламенту закон про створення федеральної бази обліку освітніх установ.

У Росії діє законодавство про «ЗМІ-іноземних агентів», які передбачають штрафи за незгадування про статус «іноагентів» при цитуванні їхніх повідомлень в інших засобах масової інформації. Відмова видань від маркування своїх матеріалів позначкою «іноземний агент» несе покарання у вигляді штрафу. А сам статус  ускладнює існування для тих ЗМІ, яким його присвоїли. 

У реєстр так званих «ЗМІ – іноземних агентів» вже потрапили «Радіо Свобода», зареєстроване в Латвії інтернет-видання «Медуза», московське «Первое Антикоррупционное СМИ» та VTimes.io, яке зареєстроване у Нідерландах. Невдовзі після внесення до реєстру редакція VTimes повідомила про закриття. 

Через утиски у Росії журналістів та працівників російської служби «Радіо Свобода» перевозять до Києва та Праги.

З 18 травня московське бюро «Радіо Свобода» почало випускати програми з київської студії.

19 травня Радіо Свобода та генеральний директор московського бюро Андрій Шарий подали до ЄСПЛ скаргу щодо використання Росією закону про «іноземних агентів», внаслідок чого з січня на редакцію та самого Шарого були накладені штрафи на мільйони доларів. 17 червня ЄСПЛ прийняв до розгляду скаргу Радіо Свобода.

Фото: пресслужба президента Росії